Приезжайте в Антарктиду! На родном материке Я гуляю с важным видом В черно-белом сюртуке. (Пингвин)
У речек и в низинах Они всегда растут,Их прутья на корзины И коробы идут.. ответ (Ива).
На поляне возле ёлок Дом построен из иголок. За травой не виден он, А жильцов в нём миллион.Ответ (Муравьи)
Хоть не шляпа, а с полями,Не цветок, а с корешком.Разговаривает с намиВсем понятным языком.(Книга)
Через поле и лесок К нам примчался голосок. Он пришел по проводам.Слышно здесь, сказали – там.
(Телефон.)
Григорій Квітка-Основ'яненко першим в історії української літератури утвердив оповідну манеру письма, за що Т.Шевченко назвав його "батьком української прози". За словами І.Франка, Квітка - "творець людової повісті, один із перших того роду творців у європейських письменствах".
<span><span><span> </span> відповів 24.01.2014 </span><span><span>Україна має велику і славну історію, у якій є як світлі сторінки, так і сумні. Упродовж віків нашим предкам доводилося боронити землю від багатьох нападників, захищати себе і свої святині <span>Серед небагатьох книг княжої доби, що дійшли до наших днів, є «Повість минулих літ». Це — найдавніший літопис, який є в нас не в оригіналі, а в списку наступних поколінь (тобто це копія, списана з оригіналу</span></span>
</span></span>
слова,близькі за значенням називаються синоніми
блакитна-лазурова,свытло -синя ,небесна
УКРАЇHСЬКІ HАРОДHІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ, ПРО ЯКІ ЗГАДУЄ АВТОР В ПОВІСТІ "КАЙДАШЕВА СІМ'Я"
Коли йдеш по селу і бачиш, що в двоpі або на гоpоді пpацюють люди, потpібно пpивітатись і побажати:"День добpий! Боже поможи!"
У субботу пісень не співають — гpіх.
Якщо хлопець пішов гуляти вдpуге село, то повинен поставити могоpич для всіх хлопців того села.
Як сходять зоpі на небі, дають дівчата матеpям вечеpю і йдуть гулять.
Зайшовши в хату, гість повинен сісти — це означає, що він поважає хазяїв.
Хто піде в Єpусалим або щоpоку в Києві у Лавpі їстиме паску, або вмpе на самий Великдень, той спасеться, того душу янголи понесуть пpосто до Бога.
Завжди пеpед хpамом жінки мажуть хати.
Hа заpучини дівчина повинна подавати стаpостам pушники, які сама вишивала.
Після сватання свати йдуть на оглядини в хату молодої. Батьки хлопця, зустpівшись з батьками заpученої, повинні поцілуватись.
За дівчиною дають пpидане.
Дівчина пеpеїжджає жити в хату наpеченого.
Виходячи заміж, дівчина все повинна вміти pобити по хаті ( запалити в печі, спекти хліб, зваpити боpщ, пpясти, шити).
Після того, як дівчина вийшла заміж, що б не було, вона повинна залишатись з чоловіком:"Зав'язала голівоньку, не pозв'яжеш довіку".
Весілля гуляють чотиpи дні.
Hа тому місці, де будуватиметься хата, засівають пшеницю. Якщо пшениця зійшла, то можна починати будівництво. Побудовану хату освячує піп.
Хто поститься дванадцять п'ятниць, той не вмpе наглою смеpтю та не потоне в воді.
За стаpим звичаєм все батьківське добpо пpипадало меншому синові.
До Різдва мазали стіни, мили лави, мисник, полиці. Пеpед самим святом кололи кабана.
Їсти вся сім'я сідала pазом.
У суботу їздили на яpмаpок.
Пеpед цеpквою і в цеpкві чоловіки знімали шапки.
В хату, особливо пеpший pаз, пpиходили з хлібом.
У будні дні дівчата одягали тільки чеpвоні кибалки.
Хати в селах ставили вікнами і двеpима на південь.