Є така книга, що має бути настільною для кожного. Це Книга Книг - Біблія. Ій кілька тисяч років, але вона досі щодня вчить та надихає мільйони людей.
Біблія є священною книгою християнської релігії, але почитати її буде корисно навіть атеїстам. Кожна людина знайде у цій книзі щось для себе.
Як би ми не відносилися до релігії як такої, Біблія – це, безумовно, значна пам’ятнка духовної культури усього людства. З точки зору християн, Біблія є одкровенням самого Бога.
У Біблії викладені базові моральні закони та принципи. Всім відомі десять заповідей, викладені у Старому Заповіті: не убий, не вкради, шануй батьків та інші. Пройшли сторіччя, але ці моральні закони залишилися незміними і, сподіваються, не зміняться ніколи. Напевно, якби всі люди дотримувалися у житті біблійних заповідей, то жити стало б набагато легше.
З точки зору науковця-філолога, Біблія – це сукупність книг, що писалися протягом декількох століть різними авторами. Існує навіть галузь науки – біблістика, яка вивчає як тексти Біблії, так і історичні факти, що в ній відображені. До Біблії входять дві частини, Старий Заповіт і Новий Заповіт, що, в свою чергу, складаються з 66 книг. Тексти Біблії дуже різноманітні. Наприклад, є там і «Писання», що представляють собою своєрідні літературні твори, поетичні та прозаїчні. «Книга притч Соломонових» багата на афоризми, а у текстах «Книга Іова» та «Екклезіаст» є цікаві роздуми про сенс життя. «Пісня пісень» - проникливий зразок давньої лірики.
Протягом сторічь біблійні образи були джерелом натхнення для поетів та письменників, музикантів, архитекторів. Тому Знання Біблії для кожної освіченої та культурної людини важливо знати Біблію. Як писав Федір Михайлович Достоєвський, «Біблія належить усім, і атеїстам, і віруючим. Це книга людства».
Усвідомлення батьківщини до кожного з людей приходить по-своєму. Але приходить час - і кожний розуміє нерозривну єдність із рідною землею. Адже на цій землі зросли наші діди і батьки, на ній вчилися ходити ми і зроблять перші кроки наші нащадки. Споконвіку боронили цю землю наші предки, берегли її як найцінніший скарб. Вона завжди була їхнім багатством, яким пишались і захищали. А беручи від природи її дари, люди розуміли, що цих щедрот буде значно більше, якщо вони берегтимуть природу.
У наш час перед людьми гостро постала екологічна проблема. Це пов’язано з тим, що люди вирішили стати господарями природи, почали її підкоряти собі. Внаслідок роботи виробництв забруднилися ріки. Збільшення орних земель призвело до знищення лісів. Смердюче Каховське водоймище було колись мальовничою українською землею. Пішли під воду біленькі хатки, вишневі садочки і кучеряві верби над ставками. А колись красиве і багате Аральське море висохло, бо з нього викачали воду на зрошення засушливих районів. Нащадкам у спадок залишилися тільки прекрасні Шевченкові малюнки Аралу.
Люди необдумано експлуатують природу, а іноді просто не замислюються над наслідками своїх вчинків. Безвідповідальність призвела до Чорнобильської катастрофи, від якої постраждали величезні регіони України, Білорусі, Росії. Внаслідок аварії загинуло сотні людей. А скільки інвалідів, села і міста заражені радіонуклідами. Радіаційний фон і досі, через вісімнадцять років після аварії перевищує допустимі норми.
Скалічена земля, скалічені люди… Мені здається, що атомні електростанції взагалі треба заборонити, адже доки вони існують, країна - в небезпеці.
Осушення боліт на Поліссі залишило людей без питної води. А у нас в Харкові внаслідок зміни річища ріки з’явилися підтоплені житлові масиви. Річка зникла, залишивши по собі тільки назву. Є у нас Не-теченська набережна вздовж неіснуючої ріки. І таких фактів можна навести безліч. І найшкідливіше, на мою думку, те, що поруч із горе-господарями стояли байдужі люди, які просто спостерігали за знищенням природи. Прикро, але таких серед нас чимало.
Невже потрібно знищити, щоб потім відроджувати? Невже люди вчаться тільки на помилках? Потрібно нарешті зрозуміти, що людина - це частинка великої матері-природи, яку не слід підкорювати, а треба жити з нею в гармонії. Любити і берегти рідну землю, дбати про її благополуччя - ось у чому полягає патріотизм.
Відповідь:Найбільше мені з всіх різдвяних свят подобається Святвечір. На небі сходитьвечірня зірка, символізуючи початок чудового дійства напередодні різдва. Вся родина збирається в святково прибраній хаті. Смачно пахне пирогами і кутею. Родина сідає вечеряти. Спочатку куштуємо кутю, а потім-гомубці, вареники, смажену рибу-все, що готувала матуся напередодні.
Ми, діти, пам'ятаємо, що під час вечері виходити з-за столу не годится, розмовляти теж багато не можна. Тому пильно спостерігаємо за батьками, запам'ятовуючи кожну подробицю святкування Бога Передвічного. Бо відчуваємо обов'язок збереження народних традицій
Объяснение:
Книжка , наче корабель, що відкриває нові горизонти .