епітети - шепіт трав голублячий, іду зворушений
поріняння - купаючи мене, мов ластівку; ген неба край - як золото; ріка мов золото-поколото; ріка, як музика
метафори: гаї шумлять; хмарки біжать; дзвін гуде; думки пряде; шепіт трав; мріє гай; горить-тремтить ріка
<span> Нігті - ніготь, молотьба - молотити, легкий - легко, просьба - просити.<span> Основа,корінь,суфікс,закінчення: хмарка (хмар-к-а) Префікс,корінь,основа,закінчення: безхмарний (без-хмар-н-ий) 1. Сьогодні сонячний безхмарний день. 2. Жодної хмарки немає на небі. </span>
</span>
Н.в. поезія музика
Р.в. поезії музики
Д.в. поезію музиці
З.в. поезію. музику
О.в. поезією музикою
М.в. (на,у) поезії (на,у) музиці
Веселковий,веселкова, веселочка.
самостійна частина мови, яка позначає кількість предметів або їхній порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?
Числівники за значенням поділяються на кількісні та порядкові. Кількісні бувають збірні, дробові, неозначено кількісні і власне кількісні.
Українські числівники змінюються за родами, числами та відмінками.
За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні та порядкові. Кількісні числівники означають одне число або кількість і відповідають на питання скільки? (три, одинадцять, тридцять чотири, семеро, три восьмих). Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питаннякотрий? котра? котре? котрі? (третій, одинадцята, тридцять четверте, двадцяті).