<span>Україно,я тебе кохаю.По всій нашій батьківщині тече річка Дніпро.Незабаром відкриється театр "Лебедине озеро".Нещодавно я прочитав книгу "Гаррі Поттер і філософський камінь".Карпати-дуже високі і гарні гори.Франція славиться своїм вином на вісь світ.Земля-третя планета від сонця.Київ-столиця України.Іспанія виграла Чемпіонат світу з футболу.У Лондоні дуже багато відомих міст)))</span>
Мажш твір для чого людині сміх
Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу (3-ї особи множини) за допомогою суфіксів:
— <em>від І дієвідміни</em> -учи (-ючи),
— <em>від II дієвідміни</em> -ачи (-ячи):
тобто <em>думати</em> - думаючи
Нещодавно ми, учні 4-А класу, провели цікаве Свято мови.
Дівчата і хлопці старанно підготувалися: вивчили вірші про рідну мову, прислів’я та приказки, загадки. Згадали про нелегку історію українського слова, його переслідування та розквіт. Провели цікаву вікторину про рідну мову. Учні нашого класу самостійно підготували її. Нашими глядачами були учні інших класів, вчителі, батьки. Вони довго плескали нам, коли закінчився виступ. Усім дуже сподобалось.
Глядачі отримали гарний настрій. Учні дізналися багато цікавого.
_____________________
учень 4-А класу.
Я добре пам’ятаю свій перший шкільний день – своє перше вересня. Це один з найдорожчих днів у моєму житті. Біля ошатної і красивої школи грає музика. Багато квітів. Наче на святковому вокзалі когось проводжають. І серед них – ти. Ти вирушаєш у далеку дорогу, в подорож в країну під назвою Школа.За час цієї подорожі ми дізналися багато нового, відкрили нерозгадані таємниці. Ще вранці не здогадувалися, чому буває день і ніч, а тепер можемо самі кому завгодно пояснити. Ми познайомилися з різними рослинами, і навчилися їх самі вирощувати. Ми дізналися, що таке електрика, і вона стала нашим другом. І найголовніше: ми зрозуміли, яке велике чудо – книга.З кожним роком я з нетерпінням чекаю перше вересня. Для мене це свято, яке я запам’ятаю на все життя. Шкільні роки – самі безтурботні і найщасливіші роки. Хоча деякі так не вважають і хочуть швидше покинути школу, хочуть бути самостійними, дорослими. І часом забувають про те, що дорослий світ – дуже непростий світ. У кожного з нас є свої проблеми, які нам здаються дуже важливими. Ми вважаємо, що нас навантажують, не розуміють, змушують вчитися, не дозволяють довго гуляти. Тому і мріємо швидше стати самостійними. Але ми не замислюємося про те, що в дорослому житті набагато важче. Адже разом із закінченням школи закінчується наше дитинство. Як ялинкове свято, кінчаються казки, як стрічка в кіно, обриваються сни. Вже не сподіваючись на чиїсь підказки, ми самі повинні вирішувати всі завдання.<span>Деякі вважають, що всі школи однакові. Але це не так. Шкіл багато, але кожна школа, як і людина, має своє обличчя, душу, серце. А душа школи залежить від головних дійових осіб – учнів і вчителів. Кожен з нас запам’ятовує щось своє про рідну школу. Для одних – це дискотеки і шкільні вечори, для інших – олімпіади, конкурси, улюблені уроки, а для мене – перший день у школі. Але найголовніше – у школі ми здобули справжніх друзів. Кажуть, що шкільна дружба найміцніша. Може бути, тому, що ми багато часу проводимо разом, добре знаємо один одного. І, звичайно ж, на вечорах шкільних друзів нам завжди буде що згадати про наше <u><em>шкільне життя</em></u>.</span>