Я увидел закат над рекой. Закат над рекой был прекрасен. Мы гуляли поздно вечером и увидели закат над рекой.
Не екскурсовод, хто не знає досконало свого міста, щоб надіти на руки лиш золоті кайдани. Він має детально розказати, скільки місто вистраждало від нападу татар, скільки косили українців, коли думає чудово закінчити екскурсію. Українці стали тому сильнішими на світі, що завжди натхненні чимось, зігріті, що нас мама з любов'ю зростила, що в кожному з нас є своя сила, з якою ми йдемо на труд і до бою. Ми жили б двічі, і померли б двічі, якби було нам два життя дано, щоб ворогові глянути у вічі, не зганьбленим зберігши знамено. Туристи будуть слухати трагічну і цікаву історію, яка дасть змогу задуматися про вічне, що всі народи хочуть миру і що війну здолає мир.
Столяр - в О.в. ким? чим? столярОМ.
Н.в. столяр
Р.в. столяра
Д.в. столярові, столяру
З.в столяра
О.в. столяром
М. на столярові
К.в. столяре
Маруся Богуславка — цілком реальна особа, хоч документальних свідчень про це немає. Про походження Марусі в думі сказано небагато: жила вона колись у місті Богуславі в сім'ї священика. Мабуть, ще дівчиною потрапила у полон, де й стала дружиною турецького хана. Маруся тужить за рідною землею і, незважаючи на те що вже багато років живе в Туреччині, землю українську називає «наша». Недарма ж і свій ризикований учинок — звільнення українських козаків — вона робить саме на Великдень (найбільше християнське свято). Прощаючись із бранцями, вона передає про себе вісточку батькам. Але Маруся не хоче і не може повернутись у «рідну сторононьку», бо вже «потурчилась, побусурманилась». Але в душі Маруся назавжди залишилась співучою українкою. У серці в неї пекуча рана, що не загоюється з роками. Маруся добре розуміє, чим для неї може обернутись цей відважний крок, але все-таки зважується на нього. А це свідчить про надзвичайний патріотизм, любов до рідної землі та героїзм звичайної дівчини із квітучого українського міста Богуслава. Честь і вічна слава тобі, українська жінко!
Это значит, что нужно заботиться не только о себе, но и о ближнем