Всеволод Нестайко "Тореадори з Васюківки".
Відповідь: Ява не з'явився на екзамен через те, що шпигував за Книшем і потрапив у халепу.
Детальніше:
Ява запізнився на перший у своєму житті екзамен. На запитання вчительки відповів, що пішов рибалити у плавні. Насправді, на світанку Ява побачив сусіда Книша, який виглядав підозріло. Вирішив прослідкувати, адже була четверта година ранку і до екзамену залишалось багато часу. Книша пильнував на благенькій гнилій плоскодонці і не помітив, як пес Собакевич витяг ганчірку, яка закривала діру. Набралось півчовна води. Собакевича довелось рятувати. Доки вичерпав воду і закрив ганчіркою дірку - запізнився на екзамен. Спостереження за Книшем Ява вважав шпигунською справою, яка вимагає абсолютної таємності, то вирішив казати, що рибалив у плавнях.
І. Нечуй-Левицький та П. Мирний дуже добре володіли словом та були справжніми знавцями свого народу. Ці письменники дуже влучно змальовували типові характери нашого народу. Окрім цього, обидва з авторів мали чітку суспільну позицію, сміливо відстоювали свою думку навіть у сфері політики.
І П. Мирний, і І. Нечуй-Левицький дуже добре знались на психології людської душі. Так, П. Мирний започаткував жанр соціально-психологічного роману. З особливою майстерністю він створював образи у творі «Хіба ревуть воли..», зобразивши емоції та переживання своїх героїв. У «Кайдашевій сім’ї» І. Нечуй-Левицький також звертається до людських характерів. Він змальовує цілу галерею різноманітних образів: Кайдашиха, Мотря, Карпо та Лаврін. Всі ці люди дуже різні.
Отже, обидва письменники мають чимало спільних рис. Зокрема їх єднає бажання зобразити людські душі та віднайти особливі характери. Окрім цього, письменники мали однакову життєву та громадянську позицію, яка була непохитною до кінця їхніх днів і знайшла відображення у їхній творчій манері.
Тому що це усна народная искуство которое передаетса с поколения в поколение
Благодійність — діяльність, з якої приватні ресурси добровільно
розподіляються їх володарями з метою сприяння нужденним людям,
розв'язання суспільних проблем, і навіть вдосконалення умов життя. Під
які потребують даному випадку розуміють як що у нужді, а й людей
(цивільні активісти, фахівці, особи творчих професій, учні) і
громадських (тобто. некомерційні і неполітичні) організації, котрі мають
брак в додаткових коштах на вирішення індивідуальних, професійних,
культурних і громадянських завдань. Як приватних ресурсів можуть
виступати як фінансові та матеріальні кошти, так спроможністю і енергія
людей. Останніми десятиліттями (по крайнього заходу, починаючи з
шістдесятих років, коли отримали найактивніше звані неурядовими
організаціями) сформувалася уявлення благодійність як як "про грошових і
пожертвуваннях, а й як і справу безоплатної (добровільної,
«волонтерською») діяльності — як про громадської (тобто. некомерційної і
неполітичної) діяльність у звичному значенні цього терміну.