Мені він допоміг зрозуміти,що лише за наполегливою працею люди зможуть добитися в цьому того чого вони захочуть
Р.крузо не зламався від того, що він попав на безлюдний острів.Він був відрізаний від життя,але він не піддався волі і зміг створити для себе інструменти,якими він користуючись вижив.
<span>Білки - це дрібні мешканці лісу, які харчуються рослинною їжею і не є хижаками. Морози білки також погано переносять і змушені ховатися в гущавині лісу більшу частину зими. Заготовлювати корм для себе білка починає задовго до зими. Взагалі, білка круглий рік тягає на гілки дерев жолуді, горішки, гриби, шишки. Потім білка сушить корм на пнях або високих гілках дерев і вживає в їжу. До зими, білка запасається якомога більшою кількістю їжі, щоб вистачило на зимовий період, коли рослинної їжі практично немає. Будинком для білки на зиму стає дупло. Вона облаштовує дупло корою, мохом, пташиним пір'ям. Робить все, щоб було тепліше. Хутро у білки досить теплий, і в дуплі вона досить легко переносить зиму.</span>
Якщо не помиляюсь, у слові віджити - 7 букв, 6 звуків (дж позначають 1 звук)
у слові ходжу - 5 букв, 4 звука
Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. На мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.
Українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. Складаючи їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.
Багато про давні часи можуть сказати обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. Ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. Коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.
У пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, високі небеса, блакитні річки, золоті пшеничні лани. Здавалося звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках:
Під гаєм в'ється річенька,
Мов скло вона блистить.
Долиною зеленою,
Кудись вона біжить.
Основне ж багатство рідної землі – український працелюбний народ, що заселяє її – про це теж розказують пісні.
В інших йдеться про нестримне кохання парубка до дівчини. Вони яскраві на емоції та душевні переживання, які переповнюють їхні серця:
Сопілочка калинова, ясенове денце
Не сопілка тото грає, а любкове серце.
Як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. У них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. Відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє в багатьох із них.
Молодою кров'ю полеглих синів скроплені стрілецькі пісні. Вони є особливим прикладом мужності в нерівній боротьбі з численним ворогом.
Також у пісенній творчості неабияка роль відводиться материнській любові до своєї дитини, тузі за загиблим:
Вернися, синку, додомоньку,
Змию, зчешу головоньку.
А перейнятися силою пісні допомагають багаті художні засоби: постійні епітети, символи, паралелізм, метафора, зменшено-пестливі слова. Пісні стільки можуть сказати про все, вони дуже різні, що, напевно, залишиться байдужою тільки супер черства людина. Допоки ми їх знаємо чи співаємо - пісні житимуть вічно, бо є частиною душі народу, тобто кожного з нас.
У цьому заповіті Т.Шевченко показав що нам потрібно боротися
І ні прияких обставинах не здаватися
А зараз ця проблема у АТО
І ми мусимо не здаватися а йти до перемоги