Цитатна характеристика вовка :
Найстаріший : " був найстарішим вовком в світі "
Ватажок зграї : " Все своє Сіроманче життя водив зграю "
Взірець для молодих вовків : " молоді вовки мріяли пройти в нього бойову стратегію і тактику "
об"єкт марення молодих вовчиць : " він снився молодим вовчицям "
Мав вплив на інших : " Коли ж нічого було їсти, то й зграя сиділа позаду нього, кусаючи себе за хвости "
Авторитетний : " і згарая мовчечки лягала "
Вірний і вдячний : " Сіроманець провів Сашка до узлісся, потерся об Сашкове плече і так стояв, аж доки запах його нового товариша не ослаб в глибині темного листопадового вітру ", " Сіроманець проводжав йоголісом до школи, зустрічав його на узліссі "
Що вони були різні за национальністю
Мне кажется, я довольно-таки общительный человек. У меня очень много друзей. Вместе с ними мы ходим гулять, делаем уроки и играем. Но мой лучший друг – это мой одноклассник Данил.
Мы с Данилом дружим с самого первого класса. Уже тогда нам нравилось общаться друг с другом, мы вместе делали уроки, ходили друг к другу в гости, гуляли. В школе нас считают друзьями - не разлей вода.
Данил очень общительный человек. Он легко может заговорить даже с незнакомым человеком. Также, он, мне кажется, очень умный. В школе он получает самые лучшие оценки. Иногда мы делаем вместе домашнюю работу, помогаем друг другу.
У нас, безусловно, есть общее хобби, которое и объединяет нас. Это – спорт. Я с самого первого класса серьезно занимался лыжами. Меня часто ставили на соревнования. Данил также, в отличие от многих других, хорошо катается на лыжах. Поэтому зимой мы обычно вместе ходим кататься в лес или на соседний стадион. Летом мы также проводим целые дни на стадионе, играя в футбол с соседними ребятами.
<span>Я считаю, что Данил – это мой лучший друг. И не только потому, что у нас есть общие увлечения, но и потому, что я ему доверяю. Он никогда не предаст меня и не променяет на другие увлечения. Если бы нас с Данилом разлучили, мне было бы очень грустно.</span>
У журналі «Світ» І. Франко друкує ряд своїх поезій, що ввійшли потім у збірку «З вершин і низин». Після припинення виходу журналу «Світ» І. Франко змушений був заробляти на шматок хліба у «Ділі» та в «Зорі» — народовських органах. У цей період І. Франко публікує в журналі «Зоря» історичну повість «Захар Беркут», велику статтю «Іван Сергійович Тургенєв».
<span> </span>
Бути справжньою людиною - це горде звання для кожного з нас. Але не кожен достойний цього високого титулу. Людина – істота соціальна, тобто існувати без суспільства вона не може. І важливо залишатися людиною в будь-яких обставинах та в будь-якому оточенні.
Характер кожного з нас формується ще з раннього дитинства. Саме батьки стають прикладом поведінки в суспільстві для своїх дітей. Дитина опановує що таке «добре» і що таке «погано». Вміння співчувати та людяність завжди будуть цінуватися в цивілізованому суспільстві. Нажаль, іноді дитина виростає і стає жорстокою людиною. Але добрих людей у світі більше ніж злих. Добро завжди переважає.
У порядних та доброзичливих людей завжди є багато друзів, які готові прийти на виручку в критичній ситуації. Потрібно цінувати підтримку близьких людей. Життя швидкоплинне і завтра можна пожалкувати про те що не здійснив сьогодні. При цьому кожна людина повинна залишатися індивідуальною особистістю. Ніхто не має права принижувати один одного. Люди народжуються з рівними правами. Взаємоповага – це складова частина щасливого життя. Це може стосуватися не тільки взаємовідносин між друзями, колегами, але і сімейних стосунків.
Для кожної людини значимо відчувати свою важливість для інших, бути потрібною суспільству і приносити користь людям. Таких людей пам’ятають завжди, навіть якщо цієї людини немає поряд. Справжня людина, це не тільки вірний друг та гарний сім’янин, але ще й патріот своєї Батьківщини. Неважливо де проживає цей чоловік чи жінка, вони завжди мають пам’ятати свою Вітчизну, поважати традиції свого народу.
Я хочу вирости справжньою Людиною з великої букви., щоб моїми досягненнями та успіхами гордитись не тільки мої рідні, алей щоб вони принесли користь країні де я народився. Я ще не знаю куди занесе мене доля в майбутньому, але я завжди буду пам’ятати те місце де я народився і гордитись тим що я - Українець.