<span>Календарно-обрядові пісні - це вид усного обрядового фольклору, який пов'язаний з традиційними обрядами і звичаями.
</span><span>Календарно-обрядові пісні відносяться до найдавнішого виду народної творчості та отримали свою назву через зв'язок з народним сільськогосподарським календарем - розпорядком робіт за порами року.</span><span>За своєю формою ці пісні - стислі вірші, які одним штрихом, двома-трьома рядками позначають настрій, ліричну ситуацію.</span>
Дума про Марусю Богуславку відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України.
<span>Особливо хвилює своєю яскравістю образ турецької полонянки Марусі Богуславки, яка щиро переймається долею своїх єдинокровних братів-козаків і випускає їх на волю. Це один із найсвітліших жіночих образів українських народних дум, у якому втілено високі патріотичні почуття. </span>
<span>Як засвідчують історичні документи, втікати з неволі могли переважно чоловіки. Українські жінки ж, які потрапляли до полону, могли звільнитися з ненависного рабства тільки під час козацьких походів. Доля українських бранок була трагічною. Полонянки тужили за рідною землею і нерідко, прагнучи помститися своїм поневолювачам, гинули. </span>
<span>Маруся Богуславка — цілком реальна особа, хоч документальних свідчень про це немає. Про походження Марусі в думі сказано небагато: жила вона колись у місті Богуславі в сім'ї священика. Мабуть, ще дівчиною потрапила у полон, де й стала дружиною турецького хана. Маруся тужить за рідною землею і, незважаючи на те що вже багато років живе в Туреччині, землю українську називає «наша». Недарма ж і свій ризикований учинок — звільнення українських козаків — вона робить саме на Великдень (найбільше християнське свято). <em>Прощаючись із бранцями, вона передає про себе вісточку батькам. </em></span>
людина яка любить свій світ і бажає ,щоб вона була ще кращою
Михайло Коцюбинский "Дорогою цiною" - автору.