Відгуло, віддзвеніло лагідне літо .Щастя, радість, доброта прийшли тепер до кожної оселі .Глибока, тиха, нерозважна туга вникає в серце, каменем, лягає . Моє щастя - Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном . Вже в садках наливаються свіжим соком яблука, груші та вишні . Зазолотились, засиніли, заграли в семибарвній грі гранітних сходів мокрі схили . Для художника важливо було осмислити життєві явища, страждання і радощі людини . Гори востаннє засвітилися легким, ажурним золотом . Живи, Україно, живи для краси, для сили, для правди, для волі . В імя радості і миру встають будови тут і там
На перший погляд, дивне запитання. Але з іншого боку... Чому б нам не замислитись над ним і не спробувати відповісти?!
Я живу в Україні, це моя Батьківщина. Як більшість моїх однолітків, скажу чесно, в побуті я спілкуюсь російською мовою. Але в школі ми всі вивчаємо українську мову. Мені здається, що інакше і бути не може. Чи можливо жити в Україні і не володіти українською мовою? Це все рівно, що жити, наприклад, у Німеччині і не знати німецької мови. Мені здається, що всім українцям варто замислитись над цим. Якщо всі громадяни України будуть говорити російською мовою, тоді у нашої країни не буде власного майбутнього. Чим наша держава буде відрізнятись від Росії? Мабуть, нічим. А як же наша культура, історія... Невже українська нація просто зникне з Землі? За що ж тоді боролися наші пращури?
Коли я сьогодні дивлюсь американські фільми, мене вражає, як їхні школярі з гордістю говорять, що вони — американці. Невже ми, діти України, не здатні пишатися своєю Батьківщиною? Мабуть, здатні. А для початку ми, всі громадяни нашої держави, маємо вивчати українську мову. Якщо ми будемо говорити і думати рідною мовою, нас будуть поважати в інших країнах. Хіба не так?!
Победа вроде я точно ее помню
- - о І ==о наголос на другий склад.
Схему потрібно малювати прямокутником: розділити навпіл ( кількість складів-я розділила рискою), в кожній частинці позначати символи букв. Умовні позначення: - твердий приголосний, о голосний, = м"який приголосний,
Прийшла весна, за вікном розквів мій квітник. Пам’ятаю, кожного ранку, прокидаючись ранньою весною, чарівна гілка яблуневого квіту стукала мені у вікно. О, які чарівні і ніжні пелюстки у цих квіток! З самого дитинства, я звикла/звик, що зрання треба милуватися красою природи не лише з вікна. Сьогоднійшій ранок приніс мені багато щастя, адже прокинувшись я побачив/побачила одну чарівну квіточку з краю мого ліжка. Хотілось би мені поринути у чарівний сон, де завжди квітує і панує весна!