Н. Дев'ятсот сорок вісім
<span>Р. Дев'ятисот сорока восьми (вісьмох)</span>
<span>Д. Дев'ятистам сорока восьми (вісьмом)</span>
<span>З. Дев'ятсот сорок вісім (вісьмох)</span>
<span>О. Дев'ятистами сорока восьми (вісьмома)</span>
<span>М. (на) Дев'ятистах сорока восьми (вісьмох)</span>
<span>Догорає літній день. Сонце повільно хилиться до обрію. Воно вже не таке палюче й сліпуче, як удень, а м'яко пригріває теплими вечірніми променями.Диск сонця набуває яскраво-помаранчевого кольору і стає тим більший, чим ближче спускається до землі.Коли сонце торкається нижнім краєм горизонту, спадають вечірні сутінки. Якщо на небі багато хмарин, вони розцвічуються усіма фарбами заходу - від яскраво-жовтої до приглушено фіолетовою.Велике помаранчеве сонце прощально палає, повільно зникаючи з виду.Земля занурюється в сутінки.</span>
Твір-роздум на тему "Своє рідне - своєрідне":
Батьківщина - це край, у якому ми народились, зросли. Це рідна країна, де живуть наші батьки, з якою нас багато що пов'язує. Моя рідна держава - Україна. Це самобутня та незалежна країна, яка має свої характерні особливості.
Кажуть, що своє рідне - своєрідне. Що ж це означає? Рідною є країна, в якій народилась та виросла людина. А своєрідна - це та, що має характерні особливості, не схожа на інших. Я вважаю Україну незвичайною, оригінальною. Тобто не тільки рідною, а й особливою.
1) Іванко мені прочитав цікаве оповідання.
2)Оленка купила міцне взуття.
3) Іванко має міцні знання.