В повести « Гуси-Лебеди летят» рассказ М. Стельмаха ведется от лица главного героя - мальчика Михаила. Он рассказывает о своей жизни и о своих переживаниях, о своем отношении ко всему, что он видит вокруг, свидетелем и участником чего приходится быть ему самому.
Автор в произведении с большой любовью воспевает простых людей из народа, щедрых душой, которые открыли Михаилу дорогу в жизнь, привили ему любовь к работе и книге, добру и красоте в жизни.
Главным героем является Михаил, т. е. сам Михаил Афанасьевич Стельмах в детские годы. Итак, в произведении широко изображены детские годы Михаила, его взаимоотношения с ровесниками, со взрослыми, в частности с родителями и родственниками, соседями. Тем не менее, во всем писатель сумел показать жизнь целой эпохи - первых лет после революции.
<span>В произведении изображены события 1921-1922 годов в украинском селе Дькивцы, и показано становление нового общественного порядка на Подолье. Показан рост культуры и образования, стремление когда-то неграмотных сельских людей к науке, стремление учить хотя бы своих детей, когда при царском порядке самим не пришлось овладеть школьным образованием. Показаны и взаимоотношения между богатыми и бедными на селе, роль комитетов бедности.</span>
Микола Гурович Куліш прожив лише 44 роки, але назавжди залишився у пам'яті українського народу як талановитий письменник, драматург і режисер, активний громадський діяч, газетяр і педагог-новатор. Важко навіть уявити, що б він ще міг встигнути зробити у своєму житті, якби не став жертвою сталінського терору.
Життя Миколи Куліша було складним з самого дитинства. Він рано втратив батьків, але був дуже здібним і старанно вчився. За часів Першої Світової, коли Микола Куліш зібрався навчатився у Новоросійського університеті, він був мобілізований до царської армії, і в 1915 році був тяжко поранений під Смоленськом. У 1934 році його, вже знаного діяча культури, звинуватили у буржуазному націоналізмі, засудили до 10 років ув'язнення та через три роки розстріляли на Соловках.
Але, незважаючи на всі труднощі, що випали на його долю, і те, що його життя припало на дуже скадні часи, Микола Куліш встиг дуже багато - завдяки своїй обдарованості, цілеспрямованості, наполегливості та працьовитості. Зі свого не дуже довгого життя він присвятив літературній діяльності майже 30 років, бо писав з ранньої юності.
Український народ ніколи не забуде Миколу Куліша. Його ім'ям названі вулиці у Каховці та Дніпрі, а також один з перших річкових теплоходів на підводних крилах. Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр носить ім'я Миколи Куліша. Його п'єси досі йдуть у театрах, а люди читають його твори, віддаючи належне таланту цієї видатної людини.
Тема: прагнення людей здобути вічне життя, їх нездатність керувати обставинами та власним щастям.Автор ставить перед читатчами питання : що важливіше для людини вічна молодість, могутність, чи шанс бути щасливим та коханим.
<span>Ідея: Чого хочуть люди? Влади, грошей, могутності, визнання - "безсмертя", але маючи можливість здійснити своє бажання, що вони оберуть? Просто бути щасливими та коханими, навіть якщо для цього треба буде відмовитись від усіх тих блискучих мрій.</span>
Читаючи твір Ярослава Стельмаха "Митькозавр з Юрівки або химера лісового озера" я дуже вражалась реалістичності подій і сама уявлял цю химеру. Я так, як і хлопчики пішла до бібліотеки ві переглянула багто літератури стосовно цього. З маєї уяви поставала страхітлива істота з великими червоними очима і страшним поглядом. На чорній її гребінчятій спині були латаття, а по бороздках на тілі до землі стікал холодна вода. Я дуже рада, що твір закінчився розвіюванням цієї страшної примари, що так наганяла на мене жах<span>Ⓐ</span>.