<span>Краса людини. Яка вона? Вона буває зовнішня і внутрішня.
Зовнішня краса - це лиш оболонка. Під цією оболонкою майже завжди нема нічого крім багнюки.
Але є інші люди, які мають і внутрішню красу. А це перш за все - чисті думки, вчинки і совість. Це і глибоко повага до людей, до рідної землі з її славетною історією. Це і вміння відгукнутися на чужий біль, допомогти комусь у скрутну хвилину : чи то пташеня, чи сива людина, рідна матуся.
У світі живе багато людей, але мало хто з них знає у чому поялгає справжня внутрішня краса людини. Можливо білшість людей відповіла б на це так : внутрішня краса людини полягає в моральній вихованності, самовдосконаленні, скромності та гідності.
Люди споконвіку вбачали красу душі.
Повернемося до того, про що йшла мова у початку.
У багатьох людей всередині немає абсолютно нічого, але при цьому вони мають зовнішню красу.
На жаль зараз такий час, що більшості людей цікаво не те що всередині, а те, що зовні.
На мою думку, це дуже погано, тому що коли бачиш красиву обгортку, це не значить що цукерка смачна.
Багто людей спочатку полюбляють зовнішню красу людини, а потім сумують що зовнішність випровдовала очікувань.
Я вдячна своїм батькам і друзям за те, що вони добре впливають на мене і влюдях я перш за все шукаю душу.</span><span>
</span>
1. Побег
2.Господство
3.Почитание
4.Казнь за обман
Його застрелили у кінці твору, коли він повернувся додому.
Причиною тому була допомога одному бійцю, що тікав від італьянців, та коли вороги почули крик Климка, його застрелили
Війна - таке страшне і жорстоке слово. Від цього по нашій спині пробігають сотні тисяч мурашок. Війна приходить тоді коли на неї ніхто не чекає. Здається щойно вулиці міст весело виблискували ліхтарями, а в наступну мить біль і плач. Війна забирає сотні тисяч життів, але проти кого воюють люди? Проти людей. Ми не задумуючись приносимо незбагненні муки у чиюсь домівку. Краще б на землі ніколи б не було війн.
Кажуть що друзів не може бути багато. І я згоден у мене є безліч знайомих але друзів лише( своя відповідь). Кожного дня ми гуляємо, граємо у різні ігри, а інколи і саримося, але справжнім друзям це непроблема адже друзі мають перебороти будьякі перешкоди. Сьогодні я задумався над тим чим ніколи не задумувався якіж ми будемо через 15 років. Ми вже будемо повнолітні і зможемо робити все що завгодно, а ні невсе адже коли тобі виповнится 18 років то ти вже не будеш думати про ігри адже у нас буде багато інших клопотів інститут, робота і звичайно ж перше кохання. У кожного будуть багато своїх клопотів. Тому непотрібно втрачати дитинство, потрібно користуватися шансом поки він іще незник.