Пленка до хати, вискочили з хати, шанували в сіни, поетові до дітвори, притирився.
Рідною мовою належить вважати мову своєї націїї,мову предків, яка пов*язує людину з її народом, з попередніми поколіннями,їх духовними надбаннями.
Людина, яка не розуміє значення рідної мови, віддаляє себе від культурно-історичного досвіду і досягнень свого народу, його культурно-духовних надбань. Для неї вмовкає українська пісня, дума, легенда,перед нею зачиняє двері мистецтво рідного слова.Сьогодні культура і мова виявилися об*єднаними в царині духовних вартостей кожної людини і всього суспільства.Мабуть,ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються виразні ознаки бездуховності...
Мовна культура - це надійна опора у вираженні незалежності думки,розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патриотизму. Культура мови - це культура нашої души.
<span>Жила в лісі білка.Одна сім'я прийшла в ліс і побачили білочку.Вона була руда,у неї був пухнасте хутро.Сім'ї сподобалася білка.Хлопчик вдавався до неї коли міг і приносив їжі.Потім йому захотілося її забрати до себе додому.</span>
Щастя у тому, що він потрібен. Петро, не зважаючи на сліпоту, став хорошим музикантом, його гру слухсли люди. Він одружився, мав сина, він був щасливий з Того, що знайшов своє місце в цьому світі, що міг вносити свій вклад в суспільство. Його життя не було марним.
герої: Стоха, Галя, Назар, Хома Кичатий, Гнат - друг Назара
фразеологізми:
з глузду зсунутись - втратити розум.
з козами на торг поспівати
приказки:
Коли ти будеш зо мною, то смерть не посмiє i в хату нашу заглянуть.
Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле.