назви осіб
аташе (консультант-дипломат)
імпресаріо (організатор концертів)
конферансьє (артист, що веде концерт)
кутюр’є (розробляє моделі одягу)
маестро
месьє (звертання)
папараці (світський фотохронікер)
портьє (швейцар у готелі)
рантьє (живе за рахунок доходів від акцій)
рефері (суддя спортивних змагань)
тифозі (спорт. уболівальник в Італії)
тореро (учасник бою биків)
шансоньє (фран. естрадний співак)
япі (кар’єрист у США)
3) назви тварин та птахів
ара (арара)
гризлі
динго
жако
зебу
ему
какаду
коала
маго
поні
сапажу
фламінго
шимпанзе
4) назви сортів винограду
арараті
арені
бахтіорі
джині
каберне
5) назви страв
барбекю (різновид шашлику)
сулугуні (сир)
6) інші назви
бенді (хокей з м'ячем)
кабукі (театр)
кантрі (стиль у музиці)
шимі (танець)
багі (гоночне авто)
2) назви вітрів
грего майстро памперо солано сироко торнадо
Жіночий рід
1) назви риб
турамі
івасі
путасу
фугу
2) мови
бенталі
гінді
комі
3) інші назви
альма-матер (назва ВНЗ)
авеню
бере (груша)
боржомі (вода)
кольрабі(капуста)
салямі (ковбаса)
бері-бері (хвороба)
страдиварі (скрипка)
цеце (муха)
капітель (верхня частина колони)
інженю (акторка, що грає ролі наївних дівчат)
Середній рід
1) назви рослин
авокадо
алоє
каланхоє
манго
сорго
2) назви страв
безе
глясе
рагу
канале
мате
суфле
соте
фрикасе
філе
3) музичні терміни
адажіо
алегро
інтермецо
капричіо
стакато
4) предмети людського вбрання
галіфе
кашне
кімоно
сабо
сарі
5) інші назви
амплуа
бароко
ватерполо
есе
джерсі
жалюзі
каное
кашпо
плісе
прес-пап’є
ралі
ранчо
сіті
цунамі
1 Кактус показує колючки.
2 Я стаю <span>піддослідним кроликом
3</span><span>Знайомство з Жуком та Зайцем
</span>4. Підготовка до секретної операції
5. Чи можна порушувати клятву?
6. І байбачок зі мною…
7. Напад на банкіра
8. Гра у заховані скарби чи пограбування?
9. Знайомий ротвейлер
10. Криївка блакитних жаб
11. Паганіні стає Чаком Норрісом
12. Міраж на будмайданчику
13. Я шукаю допомоги
14. Послання від бабусі
15. Найкращий у світі автомобіль — це…
16. Загадкова пані Соломія
17. Машина часу існує?
18. Я відчуваю смак пригод
19. Політ крізь часопростір
20. Абетка мандрівника
21. У Всесвіті дрібниць не буває
22. Зброя проти комахожерів
23. Жук і Заєць втрачають надію
24. Космічні загарбники прибувають
25. А тато грає на дримбі
26. Я розмовляю мовою синьомордів
27. Пірамідосерфінг
28. Нехай синьоморди посплять
29. Ми вистежуємо викрадачів
30. Куди веде провалля
31. Начувайся, зраднику!
32. Ми виконуємо акробатичні номери
33. Бабуся Соля дає нам інструкції
34. Як діє антижаб
<span>35. Так народжуються пісні та легенди…</span>
<span>Б3,А4,В2,Г3. удачи вам !
</span>
Розстрі́ляне відро́дження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 30-х рр. XX ст. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру, і яке було знищене через тоталітарний сталінський режим.
Термін «розстріляне відродження» належить Єжи Ґедройцю. Вперше це формулювання з'явилося у листі Єжи Ґедройця до Юрія Лавріненка від 13 серпня 1958 року — як пропозиція назви антології української літератури 1917—1933 років, що її на замовлення Ґедройця підготував Лавріненко: «Щодо назви. Чи не було би, може, добре дати як загальну назву: „Розстріляне відродження. Антологія 1917—1933 etc.“ Назва тоді звучала би ефектно. З другого боку, скромна назва „Антологія“ може тільки полегшити проникнення за залізну завісу. Що Ви думаєте?»
Антологія «Розстріляне відродження» з'явилася з ініціативи й коштом Єжи Ґедройця у Бібліотеці паризької «Культури» 1959 року й донині залишається найважливішим джерелом з історії української літератури того періоду.
Антологія представляє найкращі взірці української поезії, прози й есеїстики 1920-30-х рр. За це десятиліття (1921–1931) українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені вітчизни вплив інших культур, російської зокрема (на 1 жовтня 1925 року в Україні нараховувалося 5000 письменників).
Початком масового нищення української інтелігенції вважається травень 1933 року, коли 12—13 відбулися арешт Михайла Ялового і самогубство Миколи Хвильового, у недоброї пам'яті харківському будинку «Слово».
Кульмінацією дій радянського репресивного режиму стали масові розстріли «контрреволюціонерів», вчинені напередодні 20-річчя жовтневого перевороту. Так, 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох (Карелія) за рішенням трійки було страчено велику групу в'язнів Соловецької тюрми. У списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада, були Лесь Курбас, Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та інші. Загалом в один день за рішенням несудових органів було страчено десятки представників української інтелігенції — цвіту української нації.