<span>Нещодавно я прочитала книжку В. Нестайка "В країні сонячних зайчиків". Мені ця книжка дуже сподобалась. В ній розповідається про чарівну країну Сонячних зайчиків. Це гарна країна. В ній живуть Сонячні зайчики, які допомагають людям. Також в цій книжці розповідається про хлопчика Веснянку і його незвичайні пригоди. Цей хлопчик, за допомогою Сонячних і Місячних зайчиків,звільнив свою країну Ластовинію від хуліганів і жахливого пана Морока. І в країні Ластовинії всі жили дуже щасливо. </span>
Свою спадщину — Київ — князь Ярослав Мудрий прикрасив не гірше від найяскравіших міст світу. Дехто натякав князеві на його марнотратство: навіщо то золото? І навіщо церкву поставлено на пагорбі? Але князь Ярослав знав, що робив. Нехай усі — і чужоземці і мандрівники, і друзі, та й вороги — одразу бачать, який багатий, красивий і могутній Київ.
Київський Софійський обор дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда її т. не могла зрівнятися з київським собором, завдовжки без виступів він 37 метрів, завширшки — 55. Храм має п'ять нефів — поздовжніх коридорів, які на східному фасаді завершуються п'ятьма вівтарними напівкруглими виступами — апсидами, оточений внутрішньою і зовнішньою галереями. Із західного боку височать дві башти зі сходами, що ведуть на другий поверх. Вінчають собор тринадцять куполів, які поступово збільшуються від малих по краях до найбільшого центрального. Купол і дах вкриті листовим свинцем.
Архітектурі органічно відповідає розпис будівлі, який мав на меті звеличити державу. Мозаїки і фрески суцільними килимами огортають стіни, склепіння і стовпи собору, серед яких височіє під куполом велична постать Оранти. Важко переоцінити художню вартість софійських мозаїк. Вони, безумовно, є пам'ятниками мистецтва світового значення, що дійшли до нас у своїй первісній красі.
Фрески Софії збереглись менше, ніж мозаїка. Багаторазові реставрації завдали багатьом картинам непоправної шкоди.
Київська Софія — справжня скарбниця давньоруської культури, невмируще джерело знань про далеке минулого нашого народу. Нині — це всесвітньо відомий музей.
У першому реченні дієприслівник-здолавши
У другому-кличучи
У третьому-будучи
У четвертому-ідучи
І у п´ятому визнавши
<span>Опинитися просто неба - надворі.</span>