У кожного школяра є своя улюблена гра, з якою він грає зі своїми друзями.Моя улюблена гра називається волейбол.Оскільки,біля нашого двору немає спортивного майданчика, ми ходимо в спорткомплекс.Займаємося ми двічі в тиждень.Ми вибрали ті дні, які не дуже загружені, щоб встигати робити уроки.Мої друзі і я задоволені нашому хобі, оскільки заніматися спортом дуже корисно для здоров'я.
1. Ранок такий-то тихий та ясний придався: вітерець не війне, ні хмарка не збіжиться
2. Дивлюсь я: біла хмар ка криє сіре небо
3.<span>В магазин привезли: яблука, вишні, сливи, груші і аличу.
4.</span><span>Ми ходили у зоопарк і бачили там таких тварин: слона, зебру, лева, тигра, антилопу і мавпу.
5.</span>Надворі було видно, як удень: було видно усе дерево в садку, всі верби, кожну гілляку, кожний збляклий листок…<span>(І. Нечуй-Левицький)
6.</span>А вас просив би я зразки ліпити: ви чоловік тямущий і бувалий (Леся Українка)
7.Мир у світі таки буде: його хочуть усі люди<span>
8.</span><span>Любіть книгу: вона допоможе вам розібратися в строкатому сплетінні думок, навчить вас пова-лсати людину (М. Горький);</span>
Жив на світі іменник. Він був дуже гарний, допомогав людям називати речі своїми іменами. Усі любили іменник та поважали його за цю службу, але іноді він почував себе в реченнях дуже самотньо. Частіше всього сумував іменник тоді, коли ним користувалися маленькі діти, що не знали ще досить слів, аби складати великі речення. Тоді він кликав на допомогу свого друга — прикметника. Коли прикметник приходив, то речення ураз ставало цікавішим та гарнішим. Іграшки ставали не просто іграшками, а цікавими. Дівчатка не просто дівчатками, а красивими. Вони допомагають одне одному постійно.
У кожної людини бували дні, коли він радів, і коли сумував. А також, був день, після події якого, довго не можна було його забути. І у мене є такий день, який більше всіх мені запам'ятався, як найяскравіший і щасливий день в моєму житті
Найкращим днем в моєму житті був день мого народження. Тому що з цього моменту я почав (почала) свій життєвий шлях. Життя дається людині для того щоб він прожив її не дарма. Як свідчить цитата: "Життя безглузде і ми самі вирішуємо, яким змістом її наповнити". Це найцінніший подарунок, який дається людині - життя. Її можна прожити не ризикуючи, спокійно і тихо, не залишивши про себе сліду в історії. Але можна не боятися йти до своєї мети. Досягати всього, що ти хочеш. Адже в кожній людині закладено великий потенціал. Потрібно тільки намагатися його розвинути.
Повторити цей день неможливо, але можна дати нове життя своїм дітям, які зможуть гідно продовжити шлях до цілей. Сказати більше нічого, потрібно робити і тоді мета стане ближче і мої майбутні діти зможуть сказати, що їх батько жив недарма.