Жанр — Етюд Тема: незбагненна краса світу. Ідея: патріотичні почуття, передані словом. Основна думка: «Вечір, мов казка, над Україною казка, як вечір, аж синьо в очах…». Ліричний герой вірша «Зимовий етюд» настільки щирий і переконливий, що навіть будь-який читач змушений буде впустити у своє серце любов і тепло. «Зимовий етюд» Підпалий Трішки туману і трішки інею, неба льодинку холодну — на шлях… Вечір, мов казка, над Україною казка, як вечір, аж синьо в очах… Там, за тополями, за огорожами, де місто тікає на ніч в степи — все запорошене, все насторожене, вся Україна заслухалась — і не спить… На початку цього вірша послідовно, немов з окремих частинок-штрихів, оформлюється загальна картина зимового вечора: туман, іній, холодна льодинка… Але ліричний герой сприймає цей звичайний вечір як щось виняткове й небуденне. Його душу наповнює радісне піднесення, навіяне красою рідної України. Воно образно виражається у грі слів: «вечір, мов казка» і «казка, як вечір». Зі звичайного цей зимовий вечір перетворюється на казковий — коли все довкола стає загадковим, а герой сповнений передчуттям дива. Не випадково у другій частині твору перед нами постає жива, немов справді казкова, картина природи. Серед використаних автором художніх засобів переважає персоніфікація. Цей засіб не лише сприяє поетичному олюдненню довкілля: «місто дихає у степи», «все насторожене», «Україна заслухалась і не спить». Усе, що помічає ліричний герой, живе в єдиному злагодженому ритмі, складаючи разом привабливий одухотворений образ Батьківщини
Мимо белого тумана,Мимо жёлтого тумана,Мимо чёрного тумана,Мимо стран и городов,По лесам и океанам,По пустыням и полянам Понарошку без обмана Мы летим среди миров. Тише, тише, раз, два, три:<span>Открывай глаза, смотри.</span>
Мечта- это то о чем человек всем сердцем думает и всегда хочет осуществить ее. Мечты могут быть детские как научиться летать или взрослые на что то накопить. В произведении Алые Паруса девушка хотела увидеть , и ждала, и одна дождалась и ее мечта сбылась. Месту нужно ждать и пытаться осуществить в жизни
Паустовский - "Зайчьи лапы", "Тёплый хлеб"
Д-ДУБРОВСКИЙ М-МАРИЯ В-ВАРАВСКИЙ ЗНАКИ ПРЕПИНАНИЯ НЕ РАССТАВЛЕНЫ И ГДЕ КОНЕЦ ТОЖЕ ,ТЕБЕ ВЕДЬ РЕШАТЬ ГДЕ ЗАКОНЧИТСЯ ПРЕДЛОЖЕНИЕ После того как Д уехал за границу М пыталась жить дальше забыть о нем навсегда но ее муж В не давал забыть о нем ведь именно из за него ее жизнь была сломлена навсегда но вскоре В заболевает и умирает и оставляет в М его богатсво дом и она становится вдовой и так прошло 5 лет М жила спокойно мирной жизнью но услышав сплетни что какой-то молодой человек англичанин сюда приезжает так как сюда перестали ездить ее сильно озадачило но потом подумала что этот человек приехал просто напросто на службу и забыла сразу о нем и вот через пару дней звонок в дверь служанка открывает зовет М говоря что пришел некий Мигель де Сервантес М спускается и видит того англичанина он стоит с розами хочет познакомится но она резко закрывает дверь он успевает подставить ногу в проем и просит чтобы она пошла с ним на свидание просит дать ему попытку чтоб она его усзнала М соглашается И ВОТ СВИДАНИЕ ДУМАЮ ТЫ ДОДУМАЕШЬ САМА НУ НАПРИМЕР ОНИ ОБЩАЮТСЯ БЛА БЛА И ВОТ ОН ВСТАЕТ НА КОЛЕНО ПРОСИТ РУКИ ОНА ГОВОРИТ ЕЕ СЕРДЦЕ ПРЕНАДЛЕЖИТ ДРУГОМУ ОН СНИМАЕТ СРАЗУ ЖЕ С ЛИЦА МАСКУ И ЭТО ОКАЗЫВАЕТСЯ ДУБР. ОНА ЧУТЬ ЛИ НЕ ПАДАЕТ В ОБМОРОК НО СРАЗУ ГОВОРИТ ДА ЕМУ ОНИ ЖЕНЯТСЯ НО ЖЕНЯТСЯ ЗА ГРАНИЦЕЙ ТАК КАК УБЕЖАЛИ( НУ КОНЦОВКУ САМА СМОЖЕШЬ ЖЕ ДО ПРИДУМЫВАТЬ???)