Яскраве сонце заглянуло у віконечко до зайця, що з самого ранку готувався до приходу кролика. Підлога була підметена, посуд вимитий, квіти политі - в домі панували чистота та комфорт. Заєць наготував ціле різноманіття страв, щоб пригостити свого друга. І ось, нарешті пролунав стукіт у двері, на порозі стояв кролик із гостинцями для зайчика. Вечір звірта провели весело та цікаво, куштували різні солодощі, дивилися мультфільми та гралися з іграшками. День пройшов вдало.
Розрізняють видимий і істинний горизонт.
<u>Швидко</u> пройшла зима,ми навіть оком зморгнути не встигли
<u>Радісно</u> зустрічала мене мати після довгої розлуки
<u>Завжди</u> проявляй свою турботу близьким
Відповідь:
Пояснення:
На мою думку висока якість життя та його безпека та доповняльними один до одного, і в наш час при нормальному фінансовому положенні можна забезпечити максимальну безпеку, та й навіть без великих сум у гаманці можна убезпечити себе й близьких від негаразд (підвищуючи фізичну силу, дотримання правил безпечної життєдіяльності).
І прагнення людини забезпечити максимальне задоволення фізичних, духовних і соціальних потреб є цілком нормальним та природним, але крім цього від предків нам дісталася задача зробити життя якомога безпечнішим, захистити рідних, дітей та друзів.
Тому, єдина залежність між якістю життя та його безпекою є те, що одним із факторів оцінювання якості життя є його безпека
Твір-опис процесу праці «Я готую улюблену страву»
Наша матуся – найкраща господиня. Вона тримає наш дім у бездоганному порядку й дуже смачно готує. Ми з сестрою інколи їй допомагаємо, але керує процесом приготування завжди мати. Але якось ми вирішили здивувати нашу неньку й приготувати власноруч її фірмову страву – млинці з сиром.
Напередодні ми спостерегли, як швидко й вправно готує мати. Тож ми були впевнені, що це не така вже й важка наука. На практиці все виявилося інакше.
Просіявши борошно, ми взялися замішувати тісто. Передовсім ми ретельно просіяли борошно та уважно перечитали рецепт. Згідно із ним треба було перемішати борошно з яєчним білком, кефіром та цукром. Яка тонка, виявляється, робота відмірювання точної ваги інгредієнтів! Нам весь час доводилося додавати то кефіру, то борошна для необхідної консистенції. Але ж у матері цей етап займав, мабуть, кілька хвилин.
Врешті-решт нам вдалося підготувати тісто і ми почали випікання. Невеличкими порціями ми наливали тісто на пательню, яку ми попередньо змастили олією. Щоб тонко й рівномірно розлити рідину на пательню млинців, що й соромно подавати. Але трохи набивши руку, ми випекли височенну гору млинчиків.
Найлегше залишилося на останок. Ми підсолодили сир та загорнули його у млинці. Подавали ми їх на святковій тарелі з медом та варенням. Мати була в захваті від нашої витівки. Але вона й досі не знає, скільки яєчок ми розбили марно, яких зусиль нам коштувало прибрати кухню після наших кулінарних експериментів.