Діалог в книжному магазині.
-Добрий день!
-Добрий день!
-Чим я можу вам допомогти?
-Я хочу придбати у вас книгу, щось із фантастики.
-А детальніше?
-Ну, щось про перевертнів, вампірів і тому подібне.
-Гаразд. Я вас зрозумів. Можу вам порекомендувати книгу про графа Дракулу «Таємниці старого міста».
-А щось інше є?
-Так. Як ви ставитесь до творів Миколи Васильовича Гоголя?
-О, я дуже полюбляю його твори.
-Я можу вам порекомендувати збірку його творів під назвою «Вечори на хуторі близь Диканьки»
-О, дякую. Думаю це те що я хотіла.
-Так, звісно. Дуже вдалий вибір. З вас 23 гривні.
-Ось візьміть. Здачі не потрібно.
-Дякую. Заходьте ще!
-Гаразд. До побачення!
-До побачення!
<span>1. Під вітром, вгинаючи лінії прості, повис нерухомий за вікнами дощ 2. Вони стояли мовчазні, вдивляючись в далеке минуле своє і своїх батьків, і линучи думкою В майбутнє (О. довженко) 3. 3 людиною буває часто так, що добре знаючи колишнього події вона сучасності ні в зуб не розуміє (M. Рильський) 4. Лиш хто народу рідного не любить, піде по світу тихим жебраком і,просячи, до щастя шлях загубить (Павличко) 5. Троянці, в човни посідавши і швидко ix поодпихавши ,по вітру гарно поплили (І. Котляревський) 6. Старий підводиться і ,не прощаючись ,іде, зникає десь внизу за курганом (О. Гончар) 7. Він дивився на стовп сонячного проміння, що ,продершись крізь вікно, ліг на стіни чотирма золотими плямами (M. Коцюбинський) 8. Літак помалу рушив з місця і ,пружно погойдуючись на товстих шинах коліс, поїхав по зеленому полю аеродрому (В Собко).</span>
Осінь в лісі
<span>Один раз ми з друзями вирішили сходити в ліс. Справа була восени , у вересні. Ми дочекалися неділі , взяли компас , щоб не загубитися , і пішли . Бабуся зробила нам бутерброди , щоб ми не зголодніли. Нас було шестеро хлопців з нашого двору і ми ще жодного разу не ходили в ліс без дорослих. <span>Ми трошки хвилювалися.
</span>Вересень - це перший місяць осені . Осінь , можна сказати , тільки починається. Ще тепло , майже як влітку . Дерева вже почали жовтіти , але не все. Особливо добре це було видно в лісі: одне дерево стоїть собі зелене , навіть і не думає фарбуватися в осінній колір. А інше - вже жовте - жовте , і починає скидати листя. Вони падають на стежку і здорово шарудять під ногами. <span>Ми вирішили , що коли будемо йти з лісу , то зберемо букети з таких листів і подаруємо їх своїм мамам.
</span>Ліс восени дуже красивий. Дихалося там добре , співали птахи . А деякі птахи не співали , а тріщали - це сороки , люблять вони потріщати - покричати на весь ліс , углядівши незнайомця. <span>Це вони інших жителів лісу попереджають , що хтось чужий прийшов , будьте напоготові.
</span>Ми
дуже хотіли зустріти в лісі якась тварина : побачити лисицю з рудим
хвостом , або зайця - боягуза , або хоча б колючого їжачка . А особливо ми хотіли зустріти сірого страшного вовка і показати йому , що ми його зовсім не боїмося. Кожен з нас тримав по великій зручною палиці , які ми прямо на краю лісу зробили з великих сухих гілок. <span>Але нікого такого нам не попалося , видно , сорока всіх встигла попередити , щоб сховалися трохи краще.
</span></span><span><span>Але зате нам попалися гриби. Спочатку один хлопчик , який був у лісі вперше , закричав: "Ой , я щось знайшов ! " Ми подивилися - це був гриб. Ці гриби мені добре відомі. Це дуже хороші гриби. Вони
яскравого жовтого кольору і у них трошки дивна форма , вони можуть
виглядати як маленькі вазочки , але іноді - дуже перекручені . А найприємніше в цих грибах те, що вони ростуть дуже великими сімейками , розсипаються по всій галявині. Тому
всім нам відразу знайшлося заняття : ми дуже ретельно оглянули галявину
і зібрали кілька десятків цих симпатичних жовтих грибочків . Вони називаються лисички . <span>Ось як нам пощастило: лисицю ми не зустріли , але лисичок набрали.
</span>Трава теж почала жовтіти , але була майже зеленою. Ми вийшли на інший край лісу , поруч з великим лугом на лузі . Там стояв великий стіг сіна. І ми вирішили зробити там привал. Ми відпочили і пішли додому . Дорога додому чомусь виявилася коротшою , адже ми трохи втомилися і вже не зупинялися , щоб помилуватися околицями. Дома бабуся посмажила нам наші гриби з картоплею . <span>Вони виявилися дуже смачними.</span></span>
</span>