Допобачення, зустрінимаося пізніше, на все добре, бувайте
Восени берези вбираються в золотий убір і радіють йому. Наряд цей тримається недовго, опадає листок за листком. Береза починає сумувати то чи за втраченим ошатним вбранням, то чи про минуле літо. І цей смуток осяян світлом опалого листя.<span>Ось така наша береза : всіма улюблена, завжди святочна, дуже дивна.</span>
1.Рідний край щиріш любити научає нас розлука (Леся Українка)2.Ти знову обійдеш всі рідні місця, і сонце тобі усміхнеться тепліше.Там думи ясніють і дихать вільніше, там туга зникає і квітнуть серця (І. Коваленко).3.Я все люблю в своїм краю, найбільше-матінку свою (М.Сингаївський).4.Є край, де найкраще співають пташки і квіти цвітуть, наче диво (Л.Пилип`юк)
Ответ:
Вишиванка— душа нашого народу, яку передають з покоління в покоління.
По білому тлі виринали кроваві нитки, чудова вишиванка!
Насправді, вишиванка, є атрибутом багатьох обрядів, а ще невмирущості нашого народу.
<span>Сім мішків гречаної каші - багато зайвого, безглуздого
сім п'ятниць на тиждень - відступати від сказаних слів, змінювати рішення
як сім галок - надзвичайно чорний.</span>