Багато снігу — багато хліба. Без солі, без хліба—немає обіда. Без хліба —не обід; без капусти — не борщ. Без хліба половина обіда. Бублик — не хліб. Будем постити, як хліба не стане. Весна днем красна, а на хліб пісна. Галушка та лемішка — хлібу перемішка. Глибше орати — більше хліба мати. Усі що знаю!
Слово переноситься так ре-п'ях
Написав у листівці, грибами можна отруїтися, вам робили щеплення, приватний магазин на розі, напишіть два рядки
- Привіт, Петро,
- Привіт, Дмитрику,
- Коли ти виростеш, ти ким хочеш стати?
- Я ведучим на телебаченні, а ти?
- А я хочу стати космонавтом,
- А чому?
- Як чому? Відправляють тебе у космос, літаєш, їж їжу у тюбиках, про тебе пишуть в газетах, запрошують на телебачення,
- А я гадаю, що краще самому працювати на телебаченні, камери, світло, всі на тебе дивляться, біжать до телевізорів тільки щоб твою програму подивитися, не робота - рай,
- Та ні, от коли потім через 100 років тебе по історії, по географії вивчають, коли тебе потім пам`ятають, розповідають дітям про тебе-оце рай, а коли тебе подивилися і все... Тьху,
- Як хочеш, а мені ця професія подобається,
- А мені, моя подобається,
- Ну і гаразд, хай кожен з нас стане тим ким захоче,
- А коли ми станемо, тими ким захочемо, все одно будемо дружити, так?
- Так.
- Ну все пішли на історію.
<span>Нерідко мене торкаються спогади мого дитинства - такого ясного, безтурботного і веселого. Здається , це було лише три хвилини тому, але розумію, що пройшло вже багато років. Маленькою я дуже любила іграшки. Якось мама подарувала мені на день народження мою першу ляльку, яку я назвала Оленкою. Ніколи не забуду її рудуватого хвилястого волосся і рожеву сукенку. А ще я мала песика на ім"я Пері. Скільки ж пригод він нам накоїв ...Але зараз вже на це не вистачає часу. Я виросла , але ці приємні речі досі у моєму серці.</span>