"Людина кожна якоюсь мірою поет"
"Вірш у альбом" М. Рильського
Коли настала справжня зима, почалися приморозки, які не лише гарно малювали на шибках вікон, але і щипав за щоки. Небо було чисте,проте десь на обрії виднілися хмари, які, якщо б не вітер, що дув в протилежну сторону, вже накрили б наше село. Коли тяжко було на душі, коли смуток полонив розум, коли я не знав, куди тікати від тужливих дум, перед очима ставала мати, яка, як у дитинстві, гладила мене по голівці.
<span>1.Не машет крылом, а летает.
Не птица, а птиц обгоняет. (Самолёт)
</span><span>2.Круглые ноги бегут по дороге:
Раз нога, два нога, три нога,
Впереди - рога. (Велосипед)
</span>
3.<span>Дым пускает над водой
Домик с белою трубой.
Он пыхтит почти, как чайник,
Капитан на нем начальник. (Пароход)
4.</span>Шумит река, сильна, грозна,
Большие льдины крушит.
Как широка! Зимой она
<span>Была в три раза уже. (Ледокол)
5.</span>Он по рельсам бежит
И колёсами стучит,
Тянет грузы и вагоны,
<span>Длинный,сильный,многотонный... (Тепловоз)</span>
Моя кімната невелика,але дуже затишна.Мені в ній зручно,бо тут є все,що мені потрібно.Кімната квадратної форми,дуже світла,тому що велике вікно виходить на південь.Перед вікном стоїть письмовий стіл з настільною лампою,поряд з нею підставка для олівців і ручок.Біля столу стілець.Біля стіни поряд із столом-книжкові полиці на яких стоять мої улюблені книги і шкільні підручники.Біля іншої стіни стоїть моє ліжко,над ним висить картина .В кімнаті стоіть шифанер,з моєю одежою,і комод із постіллю.На комоді сидять мої улюблені м"які іграшки:слон,ведмідь і собака.На підлозі лежить килим світло-кремового кольору,на стінах шпалери світло-зеленого кольору,меблі теж світлого кольору.Ось така моя кімната.
Тонес - корінь;
еньк - суфікс;
ий - закінчення;;
Тонесенький - [ т о н е с е н' к и й ] - 11 букв,10 звуків;