сус-піль-ство; ко-што-вно-сті; на-род-жува-ти; під-зе-мний; зай-мен-ник; УЦОЯО (не переноситься); По-ліс-ся; бу-льйон; ма-впя-чий; се-рйо-зний; по-льо-вий; За-буж-ко; СУ-15 (не переноситься); під-даш-шя; по-францу-зь-ки; пред-ставник; го-туймося; авіа-но-сець; дво-ступе-не-вий; ми-сли-всь-кий; УНІАН (не переноситься); енер-го-збере-жен-ня; півден-но-схід-ний; від-дзерка-лен-ня.
Моє місто-Дніпропетровськ! Це місто,краси та гармонії. Кожного ранку,коли ідеш до щколи відчувається добро людей,спів пташок,та чисте повітря. В цьому місті -є адреналін,який так захоплює,що хочеться відкрити у собі ,якісь нові та нові можливості. Моє місто для мене=є найкраще,бо я тут живу,тут все те,що додає мені жаги до життя! Україна=це дивовжна країна,бо саме тут такі красиві міста,як моє-Дніпропетровськ!
2 двохстам 3 сімдесят три цілих п'ять десятих.4 одинадцять цілих п'ять десятих.5 сто.7експлатацію 8.чотири в першому
<span>Мирослава впала на ноги, не пускаючи своєї зброї. Звалившись несподівано в пропасть, вона, проте, не почула ані на хвилю страху. Неприятельки стояли, не зводячи ока одна з одної. Раптом ведмедиця вхопила в передні лапи великий камінь і, зводячись на задні ноги, хотіла шпурнути ним на Мирославу. (За І. Франком). Під'їхавши до воріт, хлопець сплигнув з коня. (А. Головко). Спускали відро, журавель хрипко скрикував, і відро з зітханням топилось, холодно побулькуючи, випускаючи горішній дух. І коли відро похилитувалось на цямрині, то воно вже пахло не сухим залізом, а мокрим, і ми, відгинаючи дужку, пили студену воду, од якої зуби ломило. (Є. Гуцало). </span>