Я - маленьке зернятко. МенІ так добре висіти на гілочці у моєї мами - великий гарні березі. Але що сталося? Ай-Ай-ай! Вітер зірвав мене і несе кудись...Тепер я впала вниз, на землю... Мене присипало чимось темним...Хм.. Тут темно, але тихо. Лежу-лежу, іноді чути , що вітер свистить нагорі. Але мені тут зовсім не холодно, а навіть затишно і тепленько. Скільки ж ще мені тут лежати? І що ж буде далі? А зараз все тепліше стає. Ай, що це таке лоскотиться? Так це ж вода! Як вона сюди дісталася? Мені так добре з нею! Я зовсім розбухла від неї... У мене раптом з'явився маленький зелений листочок! Зовсім як у матусі! Я тягнуся-тягнуся, і ось мій маленький листочок піднявся вгору до сонечка. Як же мені добре! Я буду рости і сама стану такою ж гарною як моя матуся-берізка!!!
<span>Ну как-то так,, придумала))) Можете сократить, что не понравится)))</span>
Лавры--старые заслуги, почивать--отдыхать, лодырничать, бездельничать.
это значит остановиться на старых заслугах, не двигаться вперёд, существоватьи тешиться старыми, прошлыми заслугами.
<span>Блуждать в потёмках-не знать точного решения проблемы, пытаться делать путём проб и ошибок, надеяться на "а вдруг попаду</span>
<span>Людина міцніша за кремінь і слабша за мушку.
</span>
1)нужно беречь деньги
2)не каждый сможет сделать
3)начал общаться с дураком-сам им и стал
4)дело лучше сделать качественно ,тогда оно и прослужит
Це односкладне речення (безособове), ускладнене однорідними присудками, (воно ні скл. сурятне,ні скл. підрядне