Н сорок чотири,дев"яносто вісім,сімсот п"ятдесять шість
Р сорока чотирьох,дев"яносто восьми,сімсот п"ятдесять шести
Д сорока чотирьом,дев"яносто восьми,сімсот п"ятдесяти шістьом
З сорок чотири,дев"яносто вісім,сімсот п"ятдесять шість
О сорок чотирьма,дев"яносто восьмим,сімсот п"ятдесят шістьма
М на сорока чотирьох,на дев"яносто вісьмьох,на сімсот п"ятдесяти шістьох
Літо дбає-зима поїдає<span>
Стихла пісня - тихо стало над степом.
</span>Роса блищить на сонці - чисте срібло<span>
</span><span>Поглянув я на ягнята — не мої ягнята
</span>Зникає мова – зникає нація.
<span>Ніч прозора, безшумна, тепла; ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря.
</span><span>Темная діброва стихла і мовчить; листя пожовтіле з дерева летить
</span>Сонце гріє, вітер віє з поля на долину; над водою гне з вербою червону калину.
Закурілася земля, задиміла; пішов дощ, дрібний та тихий, мов крізь сито засіяв; стрепенулися темні ліси;зраділа зелена трава і підняла листочки вгору<span>.
</span><span>Всі женці стояли мовчки; в руках наче заклякли жмені жита та серпи; всі поглядали то на осавулу, то на Миколу</span>
Наддеснянські 13 букв
[н а д: (помякшення) е с н (помякшення) а н с к (помякшення)і] 11 звуків
голосні - а е а і
приголосні - н д с н н с к
Віддавна 8 букв
[в (помякшена) і д: а в н а] 7 звуків
голосні - і а а
приголосні - в д в н
Віддих 6 букв
[в (помякшена) і д: и х] 5 звуків
голосні - і и
приголосні - в д х
Віддаль 7 букв
[в (помякшена) і д: а л (помякшена)] 5 звуків
голосні - і а
приголосні - в д л
Віддячує 8 букв
[в (помякшена)і д:(помякшена) а ч у й е] 8 звуків
голосні - і а у е
приголосні - в д ч й
Роззуваю 8 букв
[р о з: у в а й у ] 8 звуків
голосні - о у а у
приголосні - р з в й
Як тільки не називають нашу прекрасну планету Земля- блакитна планета, планета-океан, планета розумного життя. Епітет (зелена) найглибше розкривав підстави самого існування білкової форми життя на Землі. Без перебільшення можна сказати, що сонце, повітря, вода і рослини породили всю різноманітність біосфери Землі.Великий російський вчений К. А. Тімірязєв надзвичайно глибоко описав значення зелених рослин у дуже влучному визначенні – “космічна роль зелених рослин”. На чому ж полягає ця космічна роль? В уловлюванні і засвоєнні енергії сонячного проміння рослинами, які завдяки цій енергії в процесі фотосинтезу створюють з неорганічних сполук органічні. Після споживання органічних сполук їх енергія стає джерелом усіх життєвих процесів тварин і людини. В процесі фотосинтезу виділяється також необхідний для життя газ та кисень. Для організму вкрай необхідний життєдайний газ. Без нього неможливе наше життя! Спробуйте, зупиніть на якусь мить дихання — і ви почнете задихатись. Тепер уявіть собі а що, якби не було б кисню? Потрібен він і для переважної більшості живих організмів нашої планети. Лише невелика група організмів здатна жити без молекулярного кисню.Видатний французький фізик Жоліо Кюрі сказав, що хоча він вірить у майбутнє атомної енергії і переконаний у важливості цього винаходу, проте вважає, що справжній переворот в енергетиці настане лише тоді, коли ми зможемо здійснювати масовий синтез молекул, аналогічних хлорофілу. Проте не лише киснем та їжею забезпечує нас світ рослин. Він постачає людині все інше, необхідне для життя – одяг, матеріал для будівництва, виробництва меблів, опалення, барвники, приправи, ліки, та продукти харчування.Зелені рослини не лише годують і одягають нас, напувають легені киснем, вони ще й створюють те екологічне середовище, без якого неможливе наше нормальне життя. Естетично-духовне значення зеленого світу рослин важко переоцінити. Скільки прекрасних творів написано під впливом їх краси! А народна творчість! Вона теж пронизана мотивами невмирущої краси рослинного світу. Тут і вишиванки, і різьблення, і розпис посуду, та душевні пісні.Ще філософи античного світу звернули увагу на благородну роль зеленого світу рослин, на їх велике значення у моральному вдосконаленні людини, формуванні, розвитку і поглибленні почуття прекрасного. В античному світі створено цілу низку поетичних легенд і міфів, пов’язаних з рослинами.Люди здавна любили й шанували квіти. Англійський вчений Говард Картер, відкривач поховання фараона Тутанхамона, у спогадах про цю подію писав що найбільше вразили його не королівське багатство (золото та коштовності), а сухий букетик польових квітів, які тисячі років тому поклала рука коханої на труну володаря древнього Єгипту.