1.Хто зна , що можна чекати від погоди.
2.За весь день, жодний не підійшов до старого щоб дати попити.
3.Скільки літ, скільки зим ми не бачились?
4.Шануй і поважай мати з батьком, бо саме вони дали тобі життя.
5.Хто не був зачарований українською піснею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство?
6.У моєму портфелі лежить її підручник.
Н сто шістдесят п‘ять
Р ста шістдесяти п‘яти
Д ста шістдесятьом п‘яти
З сто шістдесят п‘ятьох
О ста шістдесятьма п‘ятьма
М ста шістдесяти п‘яти
Сім п’ятниць на тиждень
Людину, яка не вміє дотримувати свого слова, часто змінює погляди й рішення, не виконує обіцянок, ніхто не поважає. Про таку людину кажуть, що в неї сім п’ятниць на тиждень. Чому саме сім п’ятниць, а не понеділків чи вівторків? Щоб відповісти на це запитання, повернімося на кільканадцять століть назад.
У ті часи п’ятниця була останнім днем тижня — вихідним і базарним. На базарах не лише продавали й купували, а й вирішували різні важливі питання. Хлібороб, скажімо, просив коваля, щоб той викував йому серп чи косу, гончареві замовляв десяток глечиків. Багатий господар, який не міг упоратись із своїм господарством, знаходив на базарі робочу силу — бідняків, які шукали, до кого б піти в найми. Тут, у присутності кількох свідків, складалася своєрідна усна угода, розірвати яку чи частково змінити можна було лише при тих самих свідках і на базарі, тобто в одну з п’ятниць. Проте траплялися й порушники цього звичаю. Вони дуже часто відмовлялися від однієї угоди, щоб укласти іншу, вигіднішу. Саме про таких користолюбців і казали, що в них сім п’ятниць на тиждень.
поїзд-[пойізд] 2 склади, 1 склад наголошений!
п’ятиповерховий, двадцятип’ятитомний, вугледробильний, зернозбиральний,військовозобов’язаний, військовополонений,південно-західний, північно-східний,<span>Північнокримський канал, Західносибірська низовина</span>