Ответ:
Усі ми ще з дитинства знаємо, що добро завжди перемагає зло. Проте в казках і мультфільмах, на яких виховується кожне нове покоління, перемога добра пов’язана з певним насильством (злого персонажа б’ють або знищують), тому й не дивно, коли діти вирішують конфлікт силою. Однак, на мою думку, добро має здобувати перемогу справедливістю, мудрістю та гуманністю, адже коли добро показує кулаки, то воно перестає бути добром. Сьогодні, на жаль, багато хто переконаний, що добро повинне бути з кулаками. Особливо цим спекулюють люди, наділені владою. Вони розпалюють воєнні конфлікти, прикриваючись ідеєю добра, утручаються в справи інших країн. Так уже багато років триває конфлікт на Близькому Сході, зокрема й у країні, де народився Ісус, який власним життям і смертю довів, як треба любити ближнього. Це лише вкотре доводить, що боротьба добра і зла триває. Любити ворогів своїх і відповідати добром на зло, звичайно, важко, але можливо. Приклади з літератури теж доводять, що добро здатне подолати лихий світ. Яскравою ілюстрацією цього може бути повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Марічка пригощає Іванка цукеркою, незважаючи на конфлікт між ними та дуже напружені стосунки між родинами дітей. Після цього хлопчик задумався, вибачився за скоєне, і, зрештою, між ними зав’язалася дружба, а згодом і любов. Отже, добро має виграти вічний поєдинок із злом мирним шляхом і переконанням, аби нарешті дійти згоди та змінити цей світ на краще. Якщо ж відповідати злом на зло, то це буде поштовхом до людської трагедії.
Объяснение:
Возити, затушити, глядіти, зробити, спробувати
В природі все тісно пов’язано між собою. Людина теж частка природи і також пов’язана з землею, ріками, повітрям і всім живим. Діяльність людини впливає на навколишнє середовище. І чим більше розвинута промисловість і взагалі суспільство, тим більше цей вплив. Ми всі чули вислів: «Дерева — то легені землі». Чому? Бо вони виробляють необхідний всьому живому кисень. І тому треба берегти ті «легені», висаджувати нові дерева. В нашому степовому краї дерева до того ж захищають нас від степових вітрів — так званих суховіїв. У 1970 році наше місто Донецьк отримало від ЮНЕСКО звання кращого молодого промислового міста: таким воно було розвиненим і водночас зеленим. Хотілося б, щоб воно і надалі носило це почесне звання. Багато шкоди наносять довкіллю ті, хто винищують дерева, кущі, залишають в лісах сміття, залишають вогнища. Сучасне сміття — поліетиленові пакети, пляшки, які дуже довго розкладаються і отруюють довкілля. Консервні бляшанки можуть поранити лісову звірину. Отже, берегти природу треба всім нам, не забувати, що ми — її невід’ємна частина. І коли наносимо шкоду довкіллю, наносимо шкоду собі.
Я вважаю, що берегти природу — обов’язок кожного і мій теж. Разом з однокласниками ми висадили біля школи нові дерева замість старих, які вирубали. Коли я буваю в лісі, ніколи не залишаю там сміття сам і іншим раджу прибирати. Я хочу, щоб моя держава і вся наша планета мала зелені ліси, чисті ріки, свіже повітря.
Твір-розповідь - це такий твір, у якому розповідається про чиїсь дії або про події, які відбуваються з кимось або чимось. Таким чином, трір-розповідь про Одесу можна написати на основі, наприклад, власного візиту до Одеси. Можна написати і про історію цього міста - це також буде твір-розповідь. Цей твір буде про історію міста.
Одеса - перлина у моря
Одеса - це дуже гарне місто на узбережжі Чорного моря з неповторною атмосферою і безліччю пам'яток, які слід обов'язково побачити. Її називають і Південною Пальмірою, і "перлиною", і "мамою". Крім того, Одеса - місто з дуже багатою історією.
Археологи стверджують, що перші поселення на території, де тепер стоїть Одеса, були збудовані давньогрецькими мореплавцями ще у сьомому сторіччі до нашої ери. Потім на цьому місці жила Ногайська орда, а з 14 сторіччя ця земля належала Великому князівству Литовському. Тоді там стояла фортеця та селище з назвою Коцюбіїв, яку згодом було змінено на Хаджибей.
Хаджибей став Одесою після завоювання фортеці у вересні 1789 року військами на чолі з Хосе де Рібасом. Нескладно здогадатися, на честь кого потім назвали найзнаменитішу вулицю в Одесі - Дерібасівську.
Після захоплення фортеці поселення Одеса отримало статус міста, яке стрімко розвивалося завдяки торгівлі. Розквіту торгівлі сприяв торговий режим «порто-франко», що діяв з 1819 по 1859 роки. Саме до цього періоду відносяться багато з будівель історичного центру Одеси. І взагалі, у центральній частині Одеси розташовано багато будівель кінця XVIII — XIX століть, які безумовно слід побачити.
Багато чого бачила Одеса: після октябрьскої революціі і під час громадянської війни місто переходило кілька раз з рук в руки, а під час Великої Вітчизняної було окукповано німецько-румунськими військами. Під час Другої Світової захисники міста ховалися у катакомбах - величезній мережі підземних ходів під містом.
Тепер Одеса - відатний історичний, культурний, промисловий та науковий центр. Історичний центр Одеси внесено до попереднього списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
Так престижно, тому що кожна людина має поважати свою країну, свою мову, традиції.