Ми самі творимо свою історію, вона у наших мужніх руках, нам потрібно бути сильними та впевненими у собі. Історична доля мого рідного народу була важкою, хоч ми й робили все можливе, щоб визволити його та звільнити від усього. Ми боролися, змагалися, падали, підіймалися, перемагали, отримували поразку, але заслужити щастя. Мій народ незалежний, він вільний у своїх думках, діях. Доля випробовує всіх нас, вона хоче знищити все на світі. А ми сильні, — тому й перемогли. І в результаті маємо велике свято - День Незалежності. Це наша заслуга, ми її здобули. І я щаслива, що історична доля мого народу така прекрасна, хоч і була важкою. Я пишаюся своїм народом, він досить мужньо тримається на ногах. Так буде завжди!
Драматургічна творчість Григорія Квітки-Основ’яненка є цікавим і помітним явищем в українській літературі. Його п’єси «Сватання на Гончарів-ці» та «Шельменко-денщик» досі викликають інтерес та привертають увагу читачів, театральних діячів, кінематографістів.Привабливість названих п’єс полягає насамперед у яскравості гумористичного зображення життєвих явищ та людських типів. Ці драматичні твори визначаються літературознавцями як соціально-побутові. Гостре бачення письменником соціальних процесів і глибоке знання та майстерне відтворення народного побуту справді дозволяють характеризувати п’єси таким чином. Спільними для них є поширені в літературі того часу образи крутія та хитрюги-москаля, які однаково спритно морочать голови як своїм землякам-гречкосіям, так і зросійщеним, «новомодним» паненятам, що бавляться у світських людей. Це надає творам легкого водевільного забарвлення, виповнює веселими сценами, побудованими на простеньких інтригах. Сюжети нескладні й традиційні, збудовані на любовній колізії, яка розвивається в декораціях українського села з його тинами, призьбами, садочками, гарбузами (призначеними, крім кулінарного вжитку, для з’ясування стосунків між женихами та їх обраницями) тощо. Але, мабуть, найбільшої принади п’єсам надають словесні баталії персонажів, а також промовисті репліки «в сторону», які веселять нас, втаємничують у справжні думки та якнайкраще розкривають характери героїв.
"Весна! "- радісно вигукнув дівчинка.
" Онучку, принеси мені окуляри", - звертається до мене дідусь.
Юрко запитав мене: "Не хочеш завтра поїхати на річку? "
"Братику! Братику! Прочитай мені казку! " - прохає моя молодша сестра.
Лісочок-ліс корінь, оч суфікс, ок закінчення
Бережіть хліб люди, бо хліб це святе!
Івасику ні в якому разі, не можна кидати хліб!