Природа створила людину та дала їй всі ті матеріальні цінності, яких вона потребувала для існування. Пройшов час, і людина сама навчилася створювати матеріальні цінності. Проте духовний зв"язок з природою не втратила. Природа викликає у людини високі почуття, тому що природа - це первозданна краса, вона діє на людину, впливає благотворно на людське суспільство в цілому, вона дає початок мистецтву, науці, культурі... Без цього не може бути матеріального, технічного, інтелектуального прориву у майбутнє. Кожна людина повинна усвідомити, що зв"язок між нею і природою так само нерозривний, як зв"язок між матір"ю та дитиною. І що суть духовності полягає в тому, щоб насолоджуватися самому, але не завдавати шкоди тому, що тебе оточує.
<em>Голова</em> правління вирішив скликати нараду. - Дуже болить <em>голова</em>.
<em>Коса</em> вправно свистіла поміж колосками. - Тетянкина <em>коса</em> важко впала на плечі.
Сергійко ніяк не міг знайти<em> ключ</em> від дверей. - В небі пролітав журавлиний <em>ключ</em>.
Синя <em>ручка</em> перестала писати. - Ми зламали <em>ручку</em> від дверей.
Дорогий милий друже!
Дуже вдячна тобі за прихильність до мене. Дякую тобі і за те, що впродовж життя зберіг у душі недоторканим куточок, у якому назавжди залишився дитиною – безпосередньою, чулою до краси, вразливою до людських страждань і болю. Ти умів дивуватись кожній квітці й росинці на стеблі, захоплювати своєю творчістю інших. Як мені зараз тебе не вистачає. Адже саме ти мене навчив любити мистецтво, відчувати красу у природі і людях. Завдячуючи тобі, я пізнала найвищу насолоду, яку може Бог дарувати людині, – натхнення й злет духу у творчості. Саме ти допоміг мені зрозуміти, що природа – це цілий Всесвіт. Усе це стало для мене живою істотою. Я знаю, що рослини, як і люди, проходять через страждання і пекельні муки.
А пам’ятаєш це високе небо, цей шал тепла, а літньої пори – спеку? Ти завжди казав: ну хіба це можна не любити? І справді, хіба можна? Тепер я часто думаю, що я так і не встигла подякувати тобі за розум і душу, які плекали добре і вічне. Як мені зараз хочеться сказати тобі „спасибі”. Спасибі за добру науку і любов, і прости мені те, що може колись була неуважною до твоїх слів чи інколи не розуміла їх. Прости мені і хай там, де „вічні дзвенять водограї”, де „пахнуть чудові сади”, буде тобі добре і легко. Тепер я усе розумію.
Лінгвістика-це чудова наука,що вивчає мови світу.
ІНВЕРСІЯ - це непрямий порядок слів у реченні
1.ВЧАСНО МИ ПРИЙШЛИ сьогодні на урок (Сьогодні ми вчасно прийшли на урок)
2.«Так ніхто не кохав. Через тисячі літ // Лиш приходить подібне кохання», (Ніхто не кохав так. Подібне кохання приходить
лише через тисячі літ.)
3. Я уроки допоможу тобі робити
4. «Простелю тобі, раю, Притулюсь собі скраю»
5. Хмари чорні й суворі пливуть низько над містом.