Нет, это совершенно не так. Крестьяне в дореволюционной России чаще всего были вовсе безграмотны. Городские обыватели имели ограниченный доступ к образованию, в частности, по печально известному циркуляру "О кухаркиных детях" они сталкивались с огромными трудностями при поступлении в гимназии. Полноценное образование было доступно только для дворян и богатых купцов.
Образованы от одного слова. Царь произошло от греческого цезарь
<span><em>Позитивні наслідки. </em> У роки довоєнних п'ятирічок у вкрай важких умовах тоталітарного режиму трудящі України створили <em>потужну індустріальну базу, </em> яка за окремими показниками вивела Україну на рівень економічно розвинених країн світу. Почали давати промислову продукцію гіганти металургії: «Запоріжсталь», «Азовсталь» і «Криворіжсталь». Стали до ладу Краматорський машинобудівний, Луганський паровозобудівний, Макіївський, Дніпродзержинський та інші металургійні заводи. Кількість промислових підприємств за роки довоєнних п'ятирічок зросла в 11 разів. В Україні було побудовано 100 нових шахт. Республіка стала важливою металургійної, вугільної, машинобудівної базою СРСР.</span><span>У 1930-х рр. в Україні <em>змінилася структура господарства: </em> зросла частка промисловості в порівнянні з часткою сільського господарства в загальному обсязі валової продукції республіки; у валовій продукції промисловості зросло виробництво засобів виробництва; велика індустрія стала витісняти дрібну промисловість.</span><span>Україна <em>випередила </em> за рівнем розвитку галузей важкої промисловості деякі західноєвропейські країни. Вона посіла друге місце в Європі (після Німеччини) за виплавкою чавуну, четверте місце в світі з видобутку вугілля. З виробництва металу і машин республіка випередила Францію та Італію, наздоганяла Великобританію.</span><span>За роки перших п'ятирічок удвічі зросла чисельність робітників. У 1930-і рр.сформувався <em>національний </em> український робітничий клас і <em>національна</em>технічна інтелігенція.</span><span> Негативні наслідки індустріалізації. Економічна міць держави була спрямована не на задоволення насущних потреб людей, а на <em>зміцнення тоталітарного режиму </em> і затвердження у свідомості людей ідеологічних догм більшовизму, створення військово-економічних ресурсів для «експорту революції». Індустріалізація здійснювалася за рахунок селян, супроводжувалася масовими репресіями.</span><span>В цілому форсована індустріалізація України не привела <em>до підвищення </em>життєвого рівня народу. У 1930-і рр. знову з'явилися величезні черги, продовольчі картки, дефіцит найнеобхіднішого. Урбанізація призвела до значного ускладнення житлової та продовольчої проблем.</span><span>У ході індустріалізації посилилася централізація управління промисловістю, утвердилися командно-адміністративні методи управління; був узятий курс на мілітаризацію промисловості. Держава відмовилася від непу і початок примусовими засобами експлуатувати з селян додаткові кошти на форсування індустріалізації. Фактично зник матеріальний принцип стимулювання праці. Праця робітників стимулювався позаекономічними засобами і, насамперед, розгортанням «соціалістичного змагання».</span><span>У першої п'ятирічки ставка була зроблена на <em>підприємства-монополісти </em>(запорізький завод «Комунар», що випускав зернозбиральні комбайни, Луганський паровозобудівний та ін.), які згодом фактично підім'яли під себе всю економіку країни.</span><span>Промисловий потенціал України (як і всього СРСР) формувався <em>диспропорційно: </em> посилювалися і розширювалися традиційні індустріальні райони - Донбас і Придніпров'я, а промисловість досить густо заселеного Правобережжя помітно відставала у темпах розвитку.</span><span> </span>
Ответ:
Экзистенциали́зм (фр. existentialisme от лат. existentia — существование) , также философия существования — направление в философии XX века, акцентирующее своё внимание на уникальности бытия человека, провозглашающее его иррациональным. Экзистенциализм развивался параллельно родственным направлениям персонализма и философской антропологии, от которых он отличается, прежде всего, идеей преодоления (а не раскрытия) человеком собственной сущности и большим акцентом на глубине эмоциональной природы.
Лютер доказывал, опираясь на Святое Писание, что церковная иерархия, монашество во всех проявлениях и абсолютное большинство обрядов в действительности не основываются на "подлинном слове Божьем". Ссылаясь на апостола Павла, Лютер говорил, что для того, чтобы попасть в Царствие Небесное, человеку достаточно одной лишь веры. Католическая церковь, в свою очередь, предписывала для спасения души совершение взносов и выполнение многочисленных обрядов. Это - один из ответов на вопрос о том, каковы основные идеи Мартина Лютера. Неудивительно, что церковь преследовала его, ведь согласно учению Лютера, верующий должен оправдываться только перед Богом и является сам себе священником. Таким образом, человек перестает нуждаться в посредничестве священников и обязан рабски подчиняться только Богу, а не церкви. Учение Мартина Лютера гласит, что все сословия одинаковы и священник ничем не отличается от мирянина. Согласно учению Лютера, только то, что встречается в Библии - священно. Все остальное - дело человеческих рук, а значит не является истиной и должно быть подвергнуто строжайшей критике.
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/19990893#readmore