Яка чудова та гарна наша мова! Яка вона багатогранна. Скільки є слів, які означають лиш те, що відбувається з вогнем? Він горить, палає, блищить, полум"яніє, жевріє. А пісня? Вона лине, лунає, ллється, звучить... Український народ створив стільки слів, і кожне слово має свій відтінок: сум, радість, смуток, гумор, щедрість та щирість. Бережімо нашу мову!
Або А, або Б
на руках і ногах, читати складами
Голий-голіший.
Високий-вищий-найвиший.
Низький-нищий-найнищий.
Милий-миліший-наймиліший.
Горбатий-горбатіший.
Мосовий-масивніший-наймасивніший.
<span>Ішов дрібний густий дощик, і сіра імла застилала берег.
</span><span>Шумлять поля, палають жаром домни, в садах плоди звисають важко з віт.
</span><span>Небо, яке засіяли зорі, чудово заблищало.
</span><span>Тигрицею, яку печуть тавром, ревла земля під кінським копитом.
</span><span>Сідай, Володю, та розкажи нам про себе, звідки ти родом, як став переможцем.
</span><span>Їздові підкладали під колеса каміння, щоб підводи не скочувались назад і коні відпочивали.
</span><span>Я читав журнал, у якому Олесь надрукував свої вірші.
</span><span>Я працюю у школі, в якій вчиться моя сестра.
</span><span>Це складне речення, в якому декілька нових слів.
</span><span>Поле вступило у тінь, бо наплинули з обрію хмари.
</span>кінець.