Я вважаю, що ціль кожного – стати Людиною з великої літери. Дуже важко – творити самого себе.
Аби цього досягти, необхідно усе життя вчитися. В школі, в вузах, після на роботі, весь час вдосконалюючи отриманні знання.
Але цього замало аби стати особистістю в суспільстві. Протягом всього життя людина повинна вдосконалювати себе, наближаючись до свого ідеалу. Зробити це дуже важко, але можливо. Людина помічає недоліки інших, а свої ні. Саме тому їх тяжко виправляти.
В нашому житті є люди, які можуть в цьому допомогти – батьки. Вони завжди допомагають нам у складних життєвих ситуаціях, наставляють на шлях істинний. Своєю вірою і любов'ю домагаються що сили. Батьки вчать нас допомагати іншим, не кидати в скрутних ситуаціях. Своєю любов'ю вони вірять в нас. Це дає неабиякі сили змінюватись.
З кожним роком свого життя, ми не тільки стаємо доросліше, а й розумніше, самостійніше. Через деякий проміжок часу, в нас з'являються діти, яким ми передаємо свій досвід набутий в житті.
До самої смерті людина змінюється, вдосконалює себе до свого ідеалу. Це ніколи не скінчиться, в іншому випадку людина втратить сенс життя.
Переписувати:
Я перепишу
Ти перепишеш
Він/вона перепише
Ми перепишемо
Ви перепишете
Вони перепишуть
Вишивати:
Я виш'ю
Ти виш'єш
Він/вона виш'є
Ми виш'ємо
Ви виш'єте
Вони виш'ють
Від'їжджати:
Я від'їду
Ти від'їдеш
Він/вона від'їде
Ми від'їдемо
Ви від'їдете
Вони від'їдуть
Зїдаєом підмет присудок щастить
Визначна роль в тексті належить головним словам.
Він знущаеться над тваринами,у нього серце холодне,як лід.
Ти упала,як сніг на голову,приїхала завчасно.
Я посадив кущ троянди,а він росте,як на дружжях.
Його очі чисті,наче дзеркало.