... Ми дуже бистро вскочили , і побігли на допомогу . Ми довго бігли , і як раптом , заблукали в лісі . Тоді вже було темно . Майже нічого не видно . Вот в цю мить , я дійсно в перший раз так сильно перелякалась .
Я зі своїм другом , якого звали Василь , добре чули голоса , з відки кричали . Ми туда йшли , але як все блище ми наближалися , так все темніше , й темніше становилось . Раптом , ми заміти , що пропали три наших друзів . Тоді ми вже не знали що й робити . Та вирішили не панікувати . . . Так ми вже дойшли до того місця , де кричали . Але там вже нікого не було . Було лише калюжа крові . У нас всіх пошли мурашкі по тілі . І тут із кущів виходять ті самі загублені Катя , Віталік та Нікіта . Та розповідають , що тут неподалік є хатинка . Де хтось напевно проживає . І тоді я зі Васильком та Катью , побігли до цієї хатинки . Щоби нам допомогли дібратися до наметів . Нам допомогли , за що ми й були дуже вдячні .
Мені цей туристичний похід , дуже запам'ятався . Я би хотіла , ще кудись подорожувати зі своїми друзями .
Ми сьогодні ,Оксанко,не підемо гуляти у ліс ,а підем де інде,це буде для тебе несподіванка.
У квітні тридцять днів.
Людський організм складається із сімдесяти відсотків води.
На яблуні красувалося двадцять яблучок.
Один за всіх і всі за одного.
PS Вибач якщо щось не так.
На мою думку , вона повинна дбати про молодих митцiв. В Сучасному свiтi держава популяризуэ тiльки те, с чого вона матиме вигоду , адже погодьтесь, це не справедливо! Багато людей , зрiлого та малого вiку мають творчi таланти ,але не мають достатьно коштiв аби це пропiарити. Це не справедливо. Думаю, зi мною багато хто погодиться , справдi? Я вважаю , що це питання треба вирiшити як найшвидше! Можливо, размiстити оголошення в газетi,розповiсти друзям, передати по радiо , звернутись до вiдповiдних служб-кожен може з цим упоратись! Це не складно , а скiльки в нас невiдомих майстрiв! Один ,два? Нi, набагато бiльше! Тому давайте поможемо , не будемо равнодушнi. (Писала сама,надеюсь, оценишь с: )
Прилітай, пташко, до нас знову весною.