<span>Калина любить рости у лузі,біля верби.Весною калина розцвітає і стає гарною ,мов дівчина в білому вбранні.Ягоди калини люблять і люди ,і птахи.На смак вони кислі і трохи гіркуваті,але дуже корисні:і лікують ,і надають бадьорості.Колись давно ,проводжаючи сина в далеку дорогу ,мати напувала його калиновим чаєм,а з собою давала хліб із калини.Коли в домі свято,на стіл поряд з хлібом кладуть калину.</span>
Снились Тарасові в чорній неволі
Гори дніпрові високочолі,
Де сокорина, пухом припала,
Віти на воду порозпускала.
Снилась веселочка в тихі години,
Що позичає в плесі краплини.
Снився щоночі сивий Славута,
Вся Україна, горем закута.
Рідний народ його, битий і гнаний,
Як він устане, зірве кайдани,
І розкувавши руки могучі,
Панство несите скине із кручі.
Все, що наснилось,— пісня сказала.
Пісня пророча — правдою стала!
Цвітом повиті Тарасові гори.
Поле безмежне з вітром говорить.
Слово Тарасове струнами б'ється.
Ходить між люди — з серця до серця.
Ходить між люди, лине світами —
Так йому жити й жити віками,
Поки, як море, в срібній обнові
Б'ються об берег хвилі дніпрові!
[украйінц`і] (значок ` писати в іншу сторону)
Чарівна та барвиста фіалка зацікавила мрійливу дівчинку відірватися від своїх бурних та непередбачуваних фантазій і чуть-чуть перепочити від них.
У слiд вiд копита тварини набралася дощова вода. (iменник)
Петро сумно дивився услiд потягу, на якому їхала кохана дiвчина.
Надворi вже темно, треба йти додому.
У бабусi на дворi бiгають кошенята та цуценята.
На вiки вiчнi запам'ятали ми ту трагедiю.
I вже онуки несуть квiти до навiки пам'ятного мiсця, де дiдусi одержали перемогу.
Удень ще не дуже спекотно, вдягай светр.
У день початку канiкул дiтлахи особливо веселi.
Лист був завеликий для моєї сумочки, тому я зiгнула його удвоє.
Доярка налила молоко у двоє відер