(Д з е р к а л о )-8б.,8зв.,3ск.
У гаях, садах і парках літають зграйки синиць.
====== ---------
Зграйки ( що роблять?) літають;
зграйки (кого?) синиць;
літають ( де?) у гаях, садах, парках;
Речення просте, розповідне, неокличне.
Тип зв"язку - узгодження.
Вот
Різдво Христове — це свято нашої духовності, свято милосердя, свято давнє і вічно молоде. Різдвяні свята починаються колядками на Святвечір. Вони трива¬ють до Василевого щедрого вечора і далі до Водохреща. У колядках багато мудрос¬ті, доброти, людських почуттів. Славлять у них господаря, господиню, славлять Христа і працьовиті руки хліборобів.
<span>...З Святом Різдвом вітаю, </span>
<span>Всім здоров'я бажаю: </span>
<span>Господарю на воли, </span>
<span>Господині на качки, </span>
<span>Хлопцям-дівчатам на гуляння, </span>
<span>Малим дітям забавляння... </span>
<span>Христу-Богу вихваляння!.. </span>
<span>Щодо виконання колядки поділяються на колядки для дорослих, для гурту хлопців, дівчат та дитячі. За тематикою та змістом колядки поділяються на хвальні (сонцю, зорям, місяцю, дощу, врожаю), магічні, господарсько-хліборобські, ско¬тарські, хвальні господарю та господині. </span>
<span>Здавна колядників чекали у кожній хаті, їм раділи, бо існувала прикмета: що більше побуває колядників, то щасливіше житиме родина. </span>
<span>Колядники заходили до хати і просили дозволу на колядування: "Благосло¬ви, господарю, колядки проспівати". І вже тоді злагоджений хор починав співати: </span>
<span>Нова радість стала, </span>
<span>Яка не бувала: </span>
<span>Звізда ясна над вертепом </span>
<span>Увесь світ осіяла. </span>
<span>Зміст дитячих колядок дещо інший: </span>
<span>Ой, коляда, колядниця, </span>
<span>Дайте маку до кугиці. </span>
<span>Як не дасте, одкажіте, </span>
<span>Моїх ніжок не знобіте. </span>
<span>Різдво — свято веселе. Тож і колядки звучать веселі й дотепні: </span>
<span>Коляд-коляд, колядниця, </span>
<span>Добра з медом паляниця. </span>
<span>А без меду не така, — </span>
<span>Дайте, дядьку, п'ятака! </span>
<span>Зміст веселих колядок спрямований на те, щоб натякнути або прямо нагадати господарям про винагороду для колядників. </span>
<span>Мені теж доводилося брати участь у гурті колядників. Ми ходили від оселі до оселі і співали колядки. Враження від колядування — незабутнє. Адже самі готу¬вали костюми, виготовляли зірку, вивчали нові колядки. Це так весело! </span>
Осінь на подвір'ї школи чарують очі учнів, вчителів, батьків. Листя чарівно кружляють останній вальс з вітром. Сумно співають пташки. Лелеки останнім клекотанням прощаються з рідною землею . Осінь знову принесла з собою незабутні враження. Простилила золотими листями стежку до школи.
Ах осінь! Як приємно знову зайти в рідний клас. Для багатьох школярів ця осінь стане останньою, яку вони проведуть в стінах рідного класу. Дальше в них відкриваються двері в доросле життя. Там, куди ідуть випускники, буде лише шлях до самого себе. І лише від кожного з них залежить яким він буде.
Осінь не можна не любити. Вона-дуже красива, хоча тріхки мінлива, з характером, пора року-моя улюблена.
Ли-па, пе-нал, сні-гур, гряд-ка, лій-ка, синь-ка, жо-лудь, де-ре-во, ба-ра-бан, го-ро-бець, мо-ло-дець, лис-то-пад, ма-рій-ка, жу-ра-вель, со-ло-вей-ко, кос-мо-навт, вес-ло, стеб-ло, сест-ра, ри-бал-ка, ве-се-лка, ма-шин-ки, бу-дин-ки, ви-ног-рад, пе-люс-тки, три-кут-ник, при-є-мний, ма-лень-кий, чис-тень-кий, при-но-сять, під-пи-са-ти, пе-ре-ка-за-ти, я-кір, я-сен, о-вес, я-вір, і-рис, яч-мінь, ю-ля, сво-я, ю-нак, лі-ді-я, я-єч-ня, я-гід-ка