Я написав листа до брата.Привітав його з днем народження, побажав йому щастя і здоров*я.
1 вересня до нас прийшла нова дівчинка,вона трішки не зрозуміла.Завжди плаче.....
Одного дня я прийшла в школу:
-Привіт усім!
-Привіт,пішли зі мною погуляємо,-запропонувала мені та дівчинка Катя.
-Ні,вибач,я не можу,мені потрібно повторити правила на котрольну роботу з української мови,-відповіла я.
-Але як же я?Пішли,ну потім повториш...-вмовляла вона мене.
Для мене ця контрольна була дуже важлива,але вона до неї не ставлася серйозно.....
-Вибач,ну Катю,я не можу,давай на наступній перерві,будь ласка.....-просила я.
-Ні,я хочу зараз,-вона пішла за свою парту і почала плакати.
Всі її заспокоювали і я теж,вона тільки й крисала:
-Не займайте мене,відпустіть,не треба мене заспокоювати........
Ось така в нас проблема.
Мама працює на роботі
сестра з*їла мою останню цукерку
сьогодні вже прилетіли ластівки
я пишу твір вже цілу годину
дві кішки бігають за мишеням
хлопець розбив вікно бабусі
Ответ: Мова народу - кращий цвіт усього його духовного життя. Покоління народу проходять, але результати життя кожного покоління залишаються в мові. Мова є найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що з'єднує всі покоління народу в одне велике історичне ціле. Вивчаючи рідну мову, дитина починає пити духовне життя й силу з рідного слова. Рідна мова незборна таїна, яка робить народ народом і увічнює найтонші порухи його душі. Мова нам, як друг і порадник. Мова нас навчає, як учитель. І кожне її слово, немовби, виплекана квітка з неповторним ароматом, а не гіркий присмак полин трави.
Объяснение: я не знаю пока как подчеркнуть. Если что отправлю позже.
Дуже часто стається так, що людина в реальному житті і в Інтернеті – нібито різна людина. Чому це так? Мабуть, тому, що в Інтернеті кожна особистість відчуває себе більш захищеною і не відчуває необхідності відповідати за свої вчинки. Інтернет – широкий простір, у якому можна собі дозволити все. Я намагаюсь як в Інтернеті, так і в реальному житті бути собою, залишатися людиною.
<span> Я прагну жити не лише віртуальним життям. Я вважаю, що Всесвітня павутина має чимало переваг. Проте світом Інтернету не варто захоплюватись аж занадто. Адже навколо нас вирує життя, яке ми можемо просто пропустити, знаходячись у іншій реальності. Не варто відмовлятись від прогулянок, пікніків, нових знайомств у реальному житті. А головне – слід бути собою у будь-якому вимірі.</span>