У неділю вранці Мишко, Юрко та Василько вирушили до лісу по опень-ки. Найбільше радів прогулянці Васильків Рябко, який гасав навколо покущах.Хлоп’ята йшли туди, де кілька років тому вирубали ділянку лісу. Рап-том Рябко насторожився, загарчав і кинувся в гущавину. За мить хлопціпобачили маленьке зайченя. Воно не злякалося, а само прийшло до това-ришів. Мишко дістав із рюкзака яблучко, а Юрко — грушу. Разом вони <span>нагодували маленьке зайченя.</span>
По-моему, Б. )<span>«Батьку, — мовила тихо: — ви так гарно співали, гарно...»</span>
Ось і пролунав дзвінок...я рушаю до дому.По дорозі додому я розмірковую свої плани ,а потім я згадую про уроки і трошки засмучуюсь.Але від уроків нікуди не дінешься!
Коли я вже годиночку відпочила ,я беруся за уроки.Я дуже не люблю коли на моему робочому столі безлад, тому одразу витягую все з портфеля і роблю порядок.Зазвичай ,я роблю уроки з музикою.Також під час уроків я люлю переписуватися с друзями в соц мережах,але не довго ,тому що мене це відволікає.Почина. з важких уроків та закінчую с легких.
Коли я все закінчила ,я пишаюся собою,бо я велика молодець!Ну ,а тепер можна йти гуляти!
Різнокольоровими барвами прикрашає себе осінь.
Моя бабуся виходила заміж у барвистому віночоку.