Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в 16—17 століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців любові до рідної землі, волелюбного духу. Перед ними, як зірка, світився яскравий образ далекої вітчизни.
Патріотичний подвиг української дівчини-невільниці оспівано в думі «Маруся Богуславка». «Дівка-бранка Маруся, попівна Богус-лавка» приходить до темниці, в якій уже тридцять літ сидять козаки, і звільняє їх. Невільники повертаються додому «на ясні зорі, на тихі води, у край веселий».
У думі Маруся зображена тільки в одному епізоді — звільнення бранців з неволі і прощання з ними. Вона, певно, давно вже в полоні і не може порвати з тим життям, яке у неї склалося. Маруся просить козаків передати батькам, щоб не збирали грошей для її викупу, бо вона вже додому не повернеться:
Бо я вже потурчилась, побусурменилась Для розкоші турецької, Для лако.мства нещасного!
Образ Марусі Богуславки — це художній вимисел, але спирається він на дійсні факти. Літописи, усні перекази зафіксували чимало випадків, коли українські дівчата-лолонянки були дружинами турецьких вельмож, навіть султанів. Окремі з них, ризикуючи своїм життям, ішли на подвиги в ім'я своєї батьківщини.
Почуття жалю до своїх співвітчизників змусило Марусю свідомо піти на подвиг. На неї чекає кара, коли паша, в якого вона викрала ключі від темниці, повернеться додому. Та паша пробачає Марусі за здійснений нею вчинок, бо дуже любить дружину і дітей.
Творці думи виявили велику майстерність у створенні образу Марусі Богуславки та зображенні її героїчного вчинку, вміло побудували сюжет твору. Зі зворушливою ніжністю змальовується рідний край, куди якнайскоріше прагнуть повернутись невільники. Любовно змальований образ батьківщини будив почуття патріотизму, закликав любити і захищати рідну землю.
Отже, патріотичний вчинок, який здійснила Маруся Богуславка, свідчить про її велику любов до рідної землі, до українського народу. Та Маруся не могла повернутися на батьківщину, бо любила свого чоловіка та дітей. Покинути їх вона не могла.
<span>Висновок: Маруся Богуславка - справжня патріотка українського народу, героїня яка є прикладом для наслідування.</span>
Тема: заклик автора <span>до дна випити чашу щастя від молодості й кохання, тим паче, що щастя — надто швидкоплинне, на прикладі приходу весни.</span>
Ідея: ми маємо насолоджуватись кожним прожитим днем, кожною хвилиною, цінувати життя.
Скільки промов ми чуємо про те, наскільки важливі гроші у житті окремо взятої людини. З одного боку, в сучасному споживацькому суспільстві, де існує так багато спокус для звичайної людини, користі від грошей багато. З іншого боку, гроші не здатні дати людині взагалі все, що вона хоче чи що може бути їй корисним. І тому є величезна кількість різноманітних цінних прикладів, у тому числі і в літературі. Наприклад, у творі під назвою «Сто тисяч». Саме його я спробую проаналізувати, щоб зрозуміти, чи все в житті можна виміряти грошима.
Приміром, я глибоко переконаний, що за гроші неможливо купити собі розум. Є люди, які з якихось причин позбавлені критичного мислення, вони не розуміють, до яких наслідків можуть призвести їхні дії та вчинки. Мені здається, що їм не вистачає розуму. Однак це зовсім не означає, що ці люди не можуть заробити грошей. У певний момент їх життєві обставини можуть скластися позитивно, і це принесе їм якусь фінансову вигоду, винагороду. Але якщо у людини відсутній розум, вона просто не зможе зберегти свої кошти. У житті кожної людини підстерігає безліч небезпек. Одна з таких небезпек – це шахраї і обманщики. Вони з радістю відберуть у недалекої людини всі її кошти, як тільки така можливість виникне. І людині не допоможуть її гроші. Через відсутність розуму вона їх просто втратить, дуже швидко і з негативними наслідками для себе.
Подібна історія спостерігається нами і в творі «Сто тисяч». Головний герой повірив в абсолютно безглузду історію про те, що існують повністю підроблені гроші, які зможуть замінити йому справжні. Йому було зовсім невтямки, що якщо б у єврея дійсно були такі гроші, то він би користувався ними самостійно, а не продавав комусь. Але головний герой був людиною не дуже розумною, не самою грамотною, саме з цієї причини він і потрапив в таку ситуацію і розстався навіть з тими грошима, які у нього були.
Щастя неможливо виміряти грошима. Гарне здоров’я і самопочуття теж аж ніяк ними не вимірюються. Але і розум неможливо купити за гроші. Останнє особливо вірно, коли ми аналізуємо твір «Сто тисяч». Його головний герой був позбавлений критичного мислення, не розумів, що його просто обманюють, а тому він і втратив всі свої гроші. Розум і критичне мислення неможливо купити за гроші, так і виміряти в них не можна. Більш того, їх необхідно підтримувати в здоровому стані, щоб не втратити.
Українська література дуже різнобарвна. Є в нашій культурі загадки, приказки, прислів'я. Це окраса нашого народу. Завжди загадки, прислів'я та приказки поачають нас чомусь важливому, відкривають нам сенс життя. Також вони інколи допомагають розважитися та пограти. Ми можемо зробити висновок, що їх значення неймовірно великі
Історична основа пісні "Чи не той то хміль" - це перша перемога козацького війська із союзниками-татарами проти Речі Посполитої у битві під Жовтими Водами (визвольна війна 1648 - 1654 років) під проводом Богдана Хмельницького.