Тільки очі людини можуть показати її сутність, наміри. Коли не знаеш, що робити, подивись людині у вічі і все зрозумієш. Очі не можуть брехати і обманювати. Вони чисті від початку життя і до кінця
-Добрый ранок призеденту. Нам треба підписати важні документи.
-Добре Володимир. Які документи? -Документи про те що б нагодувати бездомних, або зробити їм притулок.
-Добре давай документи я підпишу і завтра з ранку будемо будувати притулок.
<span>сьогодні вранці здоровенна купа снігу випала на
моему подвір'ї. непримеренний мороз розмальовував вікна мого будинку. я
старанно вдяглася і вийшла надвір,але вітер невблаганно пронизував мене
своїм холодом. та все одно надворі було несказанно гарно. незрівнянна
краса зимової природи просто зачаровує. шалена завірюха просто збивала
мене з ніг та я трималася. і вирушила зі своею родиною до річки на
Хрещення.</span>
Під час весняних канікул я люблю ходити до лісу, подихати свіжим повітрям, побачити пробудження природи від зимового сну, зняти гарні пейзажі, птахів. З собою обов'язково беру фотокамеру. Сьогодні вранці холодно і вогко, але я збираюсь не прогулянку.<span>Напровесні під час відлиги з'являються першоцвіти. Я вирушаю до лісу на пошуки пролісків. На невеликих пагорбках, де розтанув сніг , де-не-де проросли зелені стрілочки - це проліски. Розквітла перша квітка весни. Два яскраво-зелені листочки розійшлися і на тонесенькій стеблинці висить молочно-біла квітка. Вона колихається від найменшого подиху вітру. Ось пролісок вже розкрив свої тендітні і ніжні пелюстки, їх три. Серединка квітки блідо-зелена з білим кантом і жовтими тичинками. А ось їх вже ціла галявина, квіти дружно розцвіли і мені дуже пощастило. Добре що проліски ще є у лісах і їх оберігають. Я милуюсь цим весняним дивом, дуже радію, фотографую в режимі макро зверху, знизу, збоку. М'яко ступаючи по сніжку швидко повертаюсь додому, а ззаду залишився загадковий ліс.</span>