- Привіт.
- Привіт.
- Скажи, а чому ти зі мною спілкуєшся?
- Ти дуже цікава людина та дотримуєшся культури мовлення.
- Ти теж. Мене дуже приваблюють люди, які дотримуються певних етичних правил у своєму спілкуванні.
- А як ти розумієш вислів "культура мовлення"?
- Ну, це сукупність якостей, до я ких належать : точність, зрозумілість, виразність, правильність...
- Так, а ще - чистота мови, багатство та різноманітність.
- А який співрозмовник для тебе найкращий, він повинен дотримуватися лише культури мовлення?
- Ні, ще - культури поведінки.
- Так, я згодна з тобою. Це теж дуже важливо.
- Культура спілкування формується багатьма поколіннями.
- Тому кожен повинен не лише зберігти, а й примножити спадщину предків.
«Заповіт» Т. Г. Шевченка являє собою найпоетичніший
гуманістичний маніфест не тільки в українській, а й у світовій літературі усіх
часів. «Маніфест» можна з впевненістю вважати програмою життя і творчості
великого Кобзаря. Це неповторний поетичний заповіт, у коротких рядках якого
поет звертається до своїх сучасників і майбутніх поколінь.
Автор «Заповіту» мріє, щоб народ згадував його «незлим,
тихим словом» і щиро вірить у те, що й через багато років його творчість і його
ім’я не забудуться українцями. Т. Шевченко забуває про мотив власної смерті,
який ми бачимо у початкових рядках віршу. І це цілком природно, адже автор
розмірковує про долю Батьківщини. Смерть більше не лякає Кобзаря, бо автор мріє
лише про те, як дніпровські хвилі понесуть «у сине море кров ворожу». Заради
цього поет згоден покинути грішну землю і полинути до Бога. Тоді степова могила
перетвориться у нерукотворний пам’ятник, яким і стала для наших сучасників
творча спадщина великого Кобзаря.
Я написав листа до брата.Привітав його з днем народження, побажав йому щастя і здоров*я.
У наше бурхливе століття,
коли всі сфери життя постійно вдосконаляться й розвиваються, важко
знайти будинок, офіс або підприємство, у яких не було б комп’ютера.
Важко знайти й людини, навіть серед дітей дошкільного віку, що не мав би
найпростіших навичок роботи із цією розумною машиною. Те, що ще кілька
десятків років тому здавалося чимсь незрозумілим, невідомим, складним і
майже фантастичним, тепер стало звичайній і доступним навіть дитині.
Багато хто вже не представляють своєї роботи, навчання й повсякденного
життя без комп’ютера