<span>Дятел великий строкатий, або дятел звичайний (Dendrocopos major) — птах, досить великого розміру; один із найвідоміших представників родиниДятлових. Населяє найрізноманітніші лісові ландшафти Палеарктики відКанарських островів і північно-західної Африки на схід до Камчатки і Японії, причому майже скрізь є звичайним, численним видом. Нерідко селиться в межах населених пунктів — у старих садах, парках, на кладовищах. Як правило, веде осілий спосіб життя і лише на північній периферії ареалу в несприятливі з точки зору корму роки здійснює масові кочівлі-інвазії в сусідні регіони.</span><span>Дятел відіграє важливу роль в екосистемах лісу, залишаючи видовбані ним дупла для інших дрібних птахів, таких як синиць і мухоловок[1]. Крім того, він у великій кількості поїдає лісових шкідників — попелиць, гусениць метеликів і комах, які живляться деревиною — вусачів, златок, короїдів, мурах і багатьох інших[2]. Якщо навесні та влітку основу раціону складають тваринні корми, то восени і взимку птах переходить на рослинну їжу. У лісах з хвойними породами дерев їхній основний корм — насіння сосни, ялина і модрини. Для довбання шишок використовується «кузня», спеціально відведене місце — розвилка дерева, щілина в корі або отвір, зроблений дятлом, у який вставляється шишка. У південних листяних лісах дятли споживають горіхи та плоди кісточкових рослин.</span>Сезон розмноження - з кінця березня по червень. Будівництву гнізда передує галаслива, демонстративна поведінка птахів, супроводжувана криками, «барабанним» дробом і шлюбними іграми. У кладці зазвичай 5—7 блискучих білих яєць. Насиджують по черзі обидва птахи, близько двох тижнів. Пташенят спочатку не чутно, але ближче до вильоту вони стають галасливими і висовуються з гнізда. Виліт молодих у червні, у віці близько 3 тижнів.<span><span>
</span></span>
Қазақтардың мемлекеттілігінің қалыптасу процесі, Қазақстан Республикасының егемендігі қалыптастыру формалары мен ішкі кезеңдерде түрлі жалғасты, ол болған және бір тарихи процесс болып табылады, тіпті қиын және еркін. Тайпалық және рулық қауымдар өздері ұйымдастырып, гипотетикалық «қатыгездік» кезеңі табиғат пайдалануды заңдар, қазақтардың ата-бабалары, сондай-ақ бүкіл адамзаттың бүкіл басым болды, ол өтіп, содан кейін тайпа одақтар. Әсіресе, олардың табиғи-географиялық және климаттық қоршаған орта үшін анықталған, әлеуметтік және саяси даму қажеттіліктерін, өмір өндіру және жолда көшпелі режим, жайылымдық қажеттілігі туралы және алмасу облыс және маусымдық қоныс, оларды бөлу орындылығы
Биологические (наследственность, тип высш. нерв. деят., констит, темперамент)
Природные (климат, ландшафт, флора, фауна)
Состояние окр. среды
Соц. - эконом.
Уровень разв. здравохр.
Также :
Генетич. факт. -15-20%
Состояние окр. среды - 20-25%
Мед.обеспеч.- 10-15%
Условия и образ жизни - 50-55%
Задание по домоводству,рассчитано для развития моторики и сообразительности детей.Для выполнения задания необходимо:
1)Положить изделие перед собой на стол.
2)Найти завязочки-ниточки на каждом фрагменте.
3)Разложить фрагменты по кругу,в виде ломаной линии.
4)Вытянуть завязочки и узелками зафиксировать ниточки.
5)Соединить все узелки в один,для получения центра банта.
6)Распушить все лепестки банта.
7)Бант готов.