радіти, мислити, співати, читати, телефонувати, слухати
1. Розкішні крислаті кущі з буйною лозою, обліплені лапатим листом, вкривали підгір"я. (М. Коцюбинський)
2. Яскраво зеленіли змиті дощем хліба (О. Гончар) 3. Ще спить земля, укутана снігами (Д. Луценко) . 4. Стоїть налитий синню день (М. Паяієнко) . 5. Мені ще й досі сниться берег, залитий сонячним огнем (В. Сосюра) . 6. 3 золота зіткане сяєво ллється (М. Рильський) . 7. Сяйвом переповнені плоди мерехтять, палають, не згасають (Є. Гуцало). 8.Я розпитаю про листя, опале в осиннім саду. (І. Коваленко). 9.Край моря сонце золотить укриті лісом гори. (Н. Забіла). 10.Жовте листя, на вітрах розвіяне, поховала у снігах зима. (М. Луків). П.с тут ще з дієприкметниками!!!
Волею,підлогою,медаллю,копією,вдачею,подорожжю,тесляром.
мишою,піснею,ретельністью,камелією,відлигою,грушою,стелею,оббю,сукнею,матіррю,Софією,динею,лікарнею,палицею,блакиттю,повістью,привітністью,ученицею,рієм,стежкою,бійєм,Сергієм.
Жила в лісі сорока і постійно всім брехала. Але ніхто її не міг впіймати на брехні, тому
звірі їй вірили.
Одного разу вона сказала, що заєць буцімто не може стрибати, і тому він невдаха. Над зайцем всі почали
сміятися, і він ледь не помер
від сорому. Але потім він,
поки сорока спала, зібрав усіх
лісових звірів і показав усім, як гарно він може стрибати. Всі були
вражені та обурені на брехливу
сороку. Тут то заєць і запропонував провчити нахабу.
Всі звірі у лісі почали казати, що пір`я у сороки несправжнє. Це продовжувалося десять днів, всі соромили сороку і сміялися над її «штучним» пір`ям. Тоді сорока зрозуміла, як погано вона
чинила, прибігла до
всіх та попросила вибачення. З того часу вона казала лише правду та ніколи більше не брехала. А ще всім іншим
казала, що брехня - погана, а
правда - найкраща. Добре жилося
тваринкам у лісі з того
часу.
Вирішив носити цей капелюх.
Вирішив - головне слово.
Вирішив(що робити?) носити.