ГлавнаяРазделыАлфавитный указательФорум
Человек и его предки: орудия труда
Человек отличается от животных тем, что создает и применяет орудия труда, с помощью которых изменяет среду своего обитания, делает ее более благоприятной для себя. Данный критерий стал общепризнанным.
Современная археология располагает методами исследования, позволяющими отделить даже самое бесформенное древнейшее каменное орудие, обработанное человеком, от псевдоорудия. Основным материалом для изготовления орудий в палеолите был кремень. В природе нет другого материала, такого же распространенного и обладающего такими же ценными для первобытной техники качествами: твердостью и способностью раскалываться. Там, где кремень отсутствовал или был труднодоступен, человек изготовлял орудия из кварцита, вулканического стекла и других материалов. Палеонтолог Г. Осборн в начале ХХ в. высказал предположение, что изготовлению каменных орудий у наших предков предшествовал период изготовления орудий из дерева и костей крупных животных. Однако эти орудия, в отличие от каменных, не сохранились.
Дошедшие до нас наиболее древние каменные орудия, изготовленные из гальки, обнаружены вместе с остатками костей человека умелого ( презинджантропа Л. Лики) в горизонте возрастом до 3 млн. лет. Это дает основание считать человека умелого творцом очень ранней культуры каменного века - галечной, или олдувайской.
Человек умелый переступил порог от употребления природных объектов в качестве орудий к их искусственному изготовлению. На основе этого большинство исследователей считают его древнейшим из ныне известных обезьяноподобных людей.
Тот факт, что остатки человека умелого встречаются вместе с австралопитековой обезьяной, названной Л. Лики зинджантропом , позволяет предположить, что зинджантроп являлся охотничьей добычей Homo habilis, подобно другим животным, разбитые кости которых залегают в том же слое, что и остатки человека умелого.
Судя по ископаемым остаткам, человек умелый мало отличался от австралопитековых . Объем его мозга составлял 650-680 см3, что всего на 150 см3 превышает среднюю величину объема мозга австралопитековых. Человек умелый был немного выше, его рост достигал 135-150 см, осанка была, возможно, чуть прямее. Отчетливые морфологические отличия, вызванные трудовой деятельностью, развитием мозга, речи (хорошо выраженный подбородочный выступ на нижней челюсти характерен для людей, его отсутствие - для обезьян) появились лишь спустя очень большой промежуток времени, накопившись через многие поколения.
Таким образом, можно предположить, что первыми людьми на Земле были двуногие высокоразвитые приматы, сделавшие первые искусственные орудия труда
Самые страшные загрязнения – конечно же, у рек и озер в районе больших промышленных предприятий. Например, река Миасс в Челябинской области, озеро Имандра в Мурманской области, река Кубань в Краснодарском крае. Тревогу у экологов вызывает и река Волга, а также ее притоки Ока и Кама.
Проект «Як звірі готуються до зими?»
Жива природа - це дивовижний, складний і багатогранний світ. Від людей багато в чому залежить різноманіття і чисельність тваринного світу. Щоб вирішувати цю проблему, людина повинна мати певний запас природно наукових знань. Перші елементарні уявлення про навколишній світ, в тому числі і про тварин організмах, людина отримує вже в дитинстві. Виховне значення природи важко переоцінити. Спілкування з природою позитивно впливає на людину, робить його добрішим, м'якше, будить в ньому кращі почуття. Особливо велика роль природи у вихованні дітей. У своїй роботі з дітьми старшого дошкільного віку ми використовували метод проектної діяльності з метою розвитку у них інтересу до вивчення природи, так як цей вік характеризується більш стійким увагою, спостережливістю, здатністю до початків аналізу, синтезу, самооцінці, а також прагненням до спільної діяльності. Цей проект ми почали з вибору дітей. Були запропоновані природні об'єкти: дерева, тварини, птахи. Вони вибрали тварин. Дітям було цікаво дізнатися, а чи готуються тварини до зими.
Я представляю проект «Як звірі до зими готуються?».
Нами була висунута проблема - чому дикі тварини готуються до зими?
Проект короткостроковий, дослідно-творчий.
Учасники проекту: діти старшої групи, вихователі, батьки.
Мета даного проекту:
Формування у дітей старшого дошкільного віку знань про сезонні зміни в житті диких тварин.
Перед нами ставилися наступні завдання:
Розширювати уявлення дітей про підготовку диких тварин до зими;
Розвивати естетичне сприйняття образу тварин і вміння передавати побачене в малюнках, виробах;
Виховувати у дітей любов і дбайливе ставлення до природи
Проект складався з трьох етапів:
1 етап підготовчий включав в себе:
Вивчення методичної літератури
Організація предметно-розвиваючого середовища
Підбір художньої та енциклопедичної літератури, ілюстрацій і картин, дидактичних ігор, обладнання, костюмів, музичних творів, музичних ігор, інтернет-ресурсів по темі проекту
2етап дослідницько-творчий здійснювався
(Через різноманітні види діяльності): пізнавально дослідницька, рухова, музична, образотворча, елементарна трудова діяльність, сприйняття художньої літератури, а також взаємодія з сім'єю.
Пізнавально-дослідницька діяльність включала в себе: дидактичні ігри «Хто де живе?», «Хованки», «Вгадай за описом», «Хто зайвий,« Допоможи білочки зробити на зиму запаси »і ін.
Мета даних ігор: закріпити знання про місця проживання, про способи пристосування до зимового періоду.
Бесіди «Хто живе в осінньому лісі», «Як дикі тварини готуються до зими». Мета цих бесід: розширювати уявлення про життя диких тварин в лісі, про їх пристосуванні до зими.
З дітьми провели досліди на тему «Чому звірі міняють колір своєї шубки?»
Досвід 1. Чому заєць взимку білий?
«Влітку - сірий, взимку - білий», - цю загадку знають всі діти і дорослі. А чому ж зайчик до зими біліє? Відповідь на це питання дитина може знайти сам. Запропонували йому розглянути силует зайчика на білому і зеленому тлі папери. Запитали у дитини, чи зможуть вовк або лисиця побачити білого зайчика на білому снігу? Навіщо ж тоді зайка змінює свою шубку до зими? (Так, в сірій шубці його б відразу побачили вовк і лисиця, а біла шубка його охороняє).
Досвід 2.
«Чому білка змінює шубку взимку»?
Досвід проводиться аналогічно попередньому, але використовується два силуети білки: сріблястого і помаранчевого кольору. Вони демонструються дитині на сріблястому і помаранчевому тлі. Коли легше побачити і відгадати, хто це? Навіщо ж білка змінює шубку? Дитина сам здогадається на основі цього досвіду.
Наступний досвід: Яка шубка тепліше?
У холодну погоду взяли на прогулянку з дитиною дві пари рукавиць - одну легку пару, осінню, а іншу - зимову, пухнасту, товсту. Нехай спочатку одягне легкі рукавички, а потім теплі. У яких тепліше? Пояснили, що тваринам на зиму теж потрібна тепла одежинка. Але рукавичок, шапочок, пальто у них немає. Звідки ж у них береться зимова шубка? Виявляється, що звірі восени линяють і змінюють шубку на більш товсту і теплу!
Ходили на екскурсію в ліс. Звернули увагу на красу осіннього лісу, особливості зовнішнього вигляду рослин, дерев, повторили правила поведінки в лісі. Дітям цікаво було займатися працею в природі. Вони збирали гілочки, шишки, листочки для майбутньої вироби.
В результаті пізнавально-дослідницької діяльності у дітей розширився запас знань про пристосованості звірів до зимових умов.
Наступна діяльність рухова. Діти грали в різні рухливі ігри «У ведмедя у бору», «Мисливець і зайці», «Бездомний заєць», «Ведмідь і бджоли», «Вовк у рові». У цих іграх розвивалися фізичні якості та збагачення рухового досвіду, формувалася потреба в руховій активності.
музична діяльність
Прослуховували з дітьми музичні твори «Ведмідь», «Лисичка поранила лапу», розучували пісеньки
Растительность (растения)
Без растений травоядные животные(заяц) не будут получать еду и вымрут. Без травоядных животных вымрут хищные (волк) и живых существ почти не останется. Также растения вырабатывают кислород, без которого живые существа не смогут жить.