Утворити іменники із суфіксами -ечок, -єчок, -ичок,-ечк, -єчк, -ичк: Вершок, мішок, край, діжка, копійка, річка, вогник, вулиця,
Отец Игорь
Вершечок, мішечок, краєчок, діжечок, копієчка, річечка, вогничок, вуличка, кошечок, паличка, Марієчка, віконечко, словечко, яєчко, ножечка, стежечка, чаєчка, батечко, дочечка, маєчка
Золото-позолота, золотий,золотистий
Фразеологізм "бути у хвості'' означаэ постійно спілкуватися тільки з одною й тою самою людиною, постійно ходити з нею, не зважаючи на те, що це ій набридло.
Коротко, цей фразеологізм означаэ бути прив'язаною до якоісь людини
<span>Наші
батьки- це найдорожче.Якби не вони нас ні було б на цьому білому світі,ми повинні завдячювати нашим жмттям.</span>Тому
ми повинні допопомагати їм, атже за своє довге життя вони натрудяться і
вже не зможуть працювати так як колисьЦе не
єдина причина чому ми повинні допомагати старим батькам,
ми їх любимо дуже сильно і я не змогла(зміг) би не дбати
про них, вони виростять нас і ми повинні бути вдячні
за це і
дякувати їм що не росли в дит будинку.
Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс.
Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає осiннє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.
Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики.
А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі.
<span>Як хороше, як гарно навкруги! Спасибі тобі, осінь, за цю красу!</span>