Дитячі літа є своєрідною прихологічною основою для багатьох митців. Недарма кажуть, що вони -найсвітліші в людському житті. Це час щирості та довіри, нескінченного пізнавання світу. Біографічні відомості про дитячі літа М. Стельмаха ,а також повісті "Гуси-лебеді летять" підтверджують ці міркування. Маленький хлопчик Михайлик-великий мрійник. Коли дідусь каже, що сонце відмикатиме землю золотими ключами, йому стає страшно -а раптом сонце загубить ключі. Коли лебеді летять над селом, йому здається, що від лопотіння їхніх крил лунає дзвін.
Безумовно, згадується матуся Михайла Стельмаха, Ганна Іванівна. Вона добра, ласкава, невтомна трудівниця. Саме ця українська жінка навчила свого сина любити кожну травиночку, милуватися росою вранці та заходом сонця ввечері. А скільки доброго зробили для Михайлика батько, дід Дем'ян, дядько Микола, якого прозвали Бульбою,бабуся,яку він дуже любив.Його дитинство було сповнене незвичайним,романтичним,казковим світом.І кожен з нас зможе побачити перед собою образи простих,добрих,щирих трударів,серед яких пройшли дитячі роки малого Михайлика.
Мишка справедлива добра чуйна повчає допомагає розвеселяє гарне оповідання мишка
І́стина — одна з центральних категорій <span>, правильне відображення об'єктивної дійсності у свідомості людини</span><span>, її уявленнях, поняттях, судженнях, умовиводах, теоріях об'єктивної дійсності</span>
Скоріше всього що ні,а якщо є - то тількі люди з "поїхавшою кришею"
1) щастя можна знайти тільки на рідній землі;
2) «…хто матір забуває, того бог карає, того діти цураються, в хату не пускають».
3) Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
ніж в землі чужій, ворожій
в славі й шані пробувати.