Путешествие в солнечной системе.
Однажды я отправился путешествовать по солнечной системе. На первую планету на которой мне захотлось побывать была планета Марс. На марс я приземлился довольно успешно. Я ожидал что там меня встретят марсиане,но никто не пришол.Лишь когда я обошёл пол планеты я нашел их городок.
Марсиане были ростом не великого, всего лишь до моего пояса.Они накормили меня и напоили. И я дальше полетел на своей красочной ракете.
Я полетел на планету Нептун,и подумал что там на вс залита водой, и оказался прав. Я не мог приземлиться на неё и поэтому прыгнул и искупался.Вода там была леденая.
И я полетел на солнце, но я не знал что там есть метеоритный дождь.Из-за него мне пришлось вернуться на землю.Вот так закончилось моё путешествие!!
<span>Виктор Михайлович Васнецов - знаменитый русский художник, автор жанровых картин, лирических и монументально-эпических полотен на тему русской истории, народных сказок и былин. Одним из наиболее известных произведений Васнецова является картина "Богатыри".
Художник изобразил на картине трех былинных богатырей - Илью Муромца, Добрыню Никитича и Алешу Поповича. Они стоят в дозоре, оберегая Русь от нашествия врагов.</span>Каждый персонаж картины имеет свой определённый характер, у каждого есть свои индивидуальные черты. Вот в центре Илья Муромец, в кольчуге и шлеме, вооруженный копьем, щитом и железной палицей. Из-под рук зорко всматривается богатырь в степные просторы. Могуч Илья Муромец, могуч его верный конь. Справа от Ильи - любимец русского народа Добрыня Никитич. Одежда его очень нарядна: у него узорчатый шлем, шитые сапоги, сверкающие доспехи, меч, красивый щит. Богатырь нетерпеливо сжимает рукоятку меча: быть бранной потехе! Слева от Ильи Муромца самый младший из трех богатырей - Алеша Попович. Юный богатырь держит наготове лук, со вложенной стрелой. Но Алёша Попович не только воин - на боку у него гусли. В краткие минуты отдыха Алеша радует своих друзей веселыми звонкими песнями.<span>В образе трех богатырей Васнецов воплотил заветную мечту русского народа о непобедимом и могучем защитнике. Множество былин сложено об Илье Муромце, Добрыне Никитиче и Алеше Поповиче. Каждый прочитавший их, по-своему представляет образ этих богатырей. И только огромный талант Виктора Михайловича Васнецова позволил нам своими глазами увидеть мужественных бесстрашных богатырей, образы которых с такой художественной силой воплощены в русском фольклоре.</span>
«Є на світі моя країна,
найчарівніша, як перлина.
В моїм серці вона єдина.
Це моя Україна».
У кожного з нас одна єдина Батьківщина. По-перше, це те
місце, де ми народилися і виросли, яке не раз і не двічі ми проміряли своїми
кроками. По-друге, Батьківщина – це наша рідна країна. Батьківщину змінити
не можна, як не можна змінити своїх батьків, тих, хто дав нам життя. І я вважаю,
що де людина народилася, там вона повинна прожити своє життя і пройти до кінця
свій шлях. Для мене Батьківщиною є моя рідна Україна.
Я дуже люблю свою країну попри те, що, може, для кого десь
і краще. Я впевнений, що для справжнього українця не може бути ніде краще, ніж
на рідній землі. І кожен з нас може створити для себе та своїх близьких такі
умови існування, які нічим не гірші від умов у інших країнах. Та цим не варто
обмежуватися, треба прагнути до того, щоб життя постійно покращувалося для усіх
наших співвітчизників.
На тлі історії наша країна ще досить молода, тому її
майбутнє повністю в руках наших сучасників та наступних поколінь. Якою ми
зробимо нашу Батьківщину, такою вона і буде. Я вважаю, що зараз ніхто не має
морального права кидати Україну напризволяще і тікати кудись за кордон. Адже
там ми все одно нікому не потрібні, і наше життя буде залежати лише від нас
самих. А ось рідній Україні зараз дуже потрібні наші сили і наші знання, бо
поставити її на ноги зможемо тільки ми. На мій погляд, той, хто їде з країни,
зраджує своїх предків і позбавляє своїх нащадків справжньої Батьківщини. Вони
напризволяще залишають могили своїх рідних і, ніби соромлячись свого
походження, ніби намагаючись втекти самі від себе.
Українці – це не тільки велика і могутня нація, це одна
величезна гостинна родина. А у будь-якій родині добробут та гарні відносини
будуть лише тоді, коли кожен буде відданим своїй справи, справі на благо інших.
Родина для мене – найсвятіше слово на землі, а мати родини для мене – це
Україна. Я дуже люблю свою рідну країну і все своє життя буду боротися за своє
щастя на рідній землі та за щастя своїх співвітчизників. Я впевнений – труднощі
мене не злякають.
Я щасливий від того, що народився і живу саме в Україні.
Я люблю рідну землю за її неосяжні, красиві і безмежні простори. Вийдеш в поле,
і очі не можеш відірвати від справжнього моря зрілого жита, яке стоїть, наче
непідступні стіни. Увійдеш в це жито, і майже ховаєшся серед його колосків: тільки
синє небо стає твоїм дороговказом. Така краса милує і заворожує мою душу.
<span>У нашій країні найрозумніші у світі люди, багата земля і
достатньо невитрачених ресурсів. Я один з українців, я громадянин України. Я
тут народився, тут пройшло моє дитинство, тут я виховаю своїх дітей і зроблю
для своєї країни все, що від мене буде залежати. Я впевнений, що українська
держава – могутня і миролюбна країна. Ми зможемо мужніти і рости разом з нею. Я
щиро вірю в найкраще. А сьогодні – я учень, і повинен вчитися, щоб у майбутньому
принести Україні якомога більше користі.</span>
Я не могу расхваливать своих предков, но мне кажется что каждый сыграл свою роль в велико отечественной войне.
<span>1)Юмористические стихи и рассказы писали:
</span><span>Л.Пантелеев (фельетоны),В.Драгунский (рассказы и стихи),Н.Носов (стихи и рассказы).
2)Ю.</span><span>Яковлев -"Право на жизнь";
М.Шолохов -"Любимая мать-отчизна";
К.Паустовский -"Великий сказочник";
В.Песков -"В гостях у Сетон-Томпсона";
Р.Сеф -"О стихах Джона Чиарди.
3)Ж</span><span>анры литературных произведений:
Поэма,рассказ,роман,стихотворение,ода,басня.</span>