Може, тим без пісні я не
можу
Працювати, жити
навіть дня,
Що округ земля моя
хороша,
А на ній - моя рідня!<span>
</span>
<em>Там була пiдлiткова закоханiсть нiчого бiльшого. В нашому вiцш часто таке трапляється, Або часто трапляється симпатiя один до оного, А кохання це бiльш вiдповiдальний крок i вiдчуття</em>
Ніхто з поетів, мабуть, так не знається на фольклорі, як Степан Руданський. Він залишив нам багату спадщину. Але особливе місце посідають співомовки, створені на основі фольклорних творів.
В українській літературі традиційно козаки наділені найкращими рисами: надзвичайною силою, хоробрістю, відважністю. Але С. Руданський відтворив запорожців мудрими, дотепними, ввічливими, веселими. І при цьому вони виконували доручення («Запорожці у короля»). Козаки поводяться гідно, вони розумні, дотепні, з почуттям гумору.
Співомовка «Козак і король» нагадує нам казку, в якій проста людина (козак) уміє себе захистити від хитрощів і підступності.
Отже, герої Степана Руданського перемагають кмітливістю, мудрістю, почуттям гумору, а сам автор заслуговує на найдорожчий у світі титул — титул народного поета.
Объяснение:
ключове речення, в якому зосереджена основна думка всього твору, "А хіба не вічний голод у тій хаті, де люди з кам'яними сердцями?"
1. <span>«Далі, далі від душного міста!»
2. </span> бабуся — це та людина, яка здатна на все заради щасливого дитячого сміху, здоров’я для своєї внучки.