Карпати дуже гарні.Там проводять екскурсії.Найбільше я люблю коли заходитьсонце за гору таке враження що воно вже на землі стоїть і світить яскаравими кольорами.Небо там блакитно-синього коліру, коли не падає дощ, а коли падає то небо вкривається сірими хмарами.Також особливо я люблю йти по горах можна побачити різних рослин наприклад
білотку альпійську, тирлич жовтий та інші.Дерева наприклад модрина, бук, граб та інші.Тварини наприклад ведмідь бурий, глухар карпатський, саламандра плямиста,лелека чорний.Ось ткакий пейзаж у Карпатах!
Аж за боки братися - реготати. Антонімічне слово - плакати.
Отже, до фразеологізму "аж за боки братися" пропоную дібрати такі антоніми-фразеологізми зі значенням "плакати":
⇒ ридма ридати;
⇒ ударитися в сльози;
⇒ ревма ревти;
⇒пускати патьоки.
Граматична основа простого речення, як правило, складається з підмета і присудка- головних членів речення (у реченні Я розповідаю підметом є слово я, присудком- розповідаю).
Проте у деяких реченнях (односкладних) вона може бути представлена одним головним членом (Світає. Встаю. Йду. Думаю.)
Речення, в яких є лише граматична основа, називається непоширеними.( Ліс<span> шумить</span>)
Ті, в котрих є хоча б один другорядний член речення- поширеними. (Ніч<span> прийшла в місто</span>).
<span> Речення можуть поширюватися означеннями й додатками, але не обставинами (Глибокі борозни літ (М. Хвильовий)), оскільки обставина передбачає наявність дієслова-присудка. Інколи називні речення можуть починатися вказівними частками ось, от, он (Ось іКаховка (О. Довженко)).</span>
<span>У називних реченнях може бути наявна оцінка предмета чи явища мовцем, що виражається різноманітними частками та окличною інтонацією (<span>От тобі й </span>свято! Ну ймісто<span>! Що за </span>нахаба!)</span>
<span>Називні речення найчастіше вживаються в художньому, публіцистичному і розмовному стилях мовлення (Вечір<span>. </span>Тиша<span>. </span>Зорі).</span>
<span> </span>