У разі потреби , намальований учнями , плакат буде знято
Жила собі ворона, дуже брехлива. Одного разу вирішила вона сбрехати всім, що вона сама розумніша в світі, але ніхто їй не повірив. Вона образилася й пішла собі. Шла вона лісом и почула що хтось просить на допомогу. Ворона підійшла до дерева і побачила зайченя. Великий дуб впав прямо на нору , де були маленькі зайченята. Ворона намагалась допомогти, але в неї не вийшло. Вона швиденько побігла:
- Допоможіть , там маленьке зайченя в біді.- Сказала ворона.
- Ти брешеш, ми тобі не віремо.- відповів ведмідь.
Ворона благала їх, щоб вони повірили и сказала їм:
- Я більше не буду брехати!
Всі звірі повірили їй и пішли допомогати. Ось так закінчилась казка! Звіри врятували зайченя. а ворона більше не брехала.
Риси характеру Марусі Богуславки: добра, відповідальна, турботлива, співчутлива, рішуча, здатна на самопожертву, патріотка
Маруся — проста дівчина-бранка з благородною, чистою душею. Вона не забула своєї вітчизни, народу і прагне врятувати козаків-невільників. Звідси благородні риси і вчинки героїні. Маруся Богуславка не осуджується в думі, хоч вона і «потурчилась, побусурманилась». Навпаки, співець викликає до неї глибоке співчуття у слухачів, наділяє її багатьма позитивними якостями: християнська земля для неї — «наша», Маруся постійно думає про змучених невільників і здійснює свій задум — допомагає їм вирватись з ненависної турецької каторги. Тож Маруся приходить до козаків-невільників, які «тридцять літ у неволі пробувають, божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають», і обіцяє їм на Великдень дати ключі від темниці (саме тоді «пан турецький», її чоловік, має «до мечеті від’їжджати», а їй залишить ключі). Хоч козаки-невольники і не повірили спочатку в щирість наміру Марусі, а стали проклинати її, проте Маруся дотримала свого слова — вона визволила козаків з неволі, хоч сама з ними не захотіла тікати в рідну землю, і не могла вже залишити чужої країни.
Трагедія Марусі в тому, що вона, ставши жінкою турецького хана, не забула батьків своїх, свого рідного краю. Патріотичні почуття десь глибоко озиваються в її серці, і вона відважується на дуже ризикований крок: визволяє своїх земляків-невольників. Таким чином, патріотичний вчинок, який здійснила Маруся Богуславка, свідчить про її велику любов до рідної землі, до українського народу.
Как-то так, писала сама сочинение когда-то думаю тебе помогло(много знаю о Маруси ведь мы с одного города как-бы) что не понятно есть переводчик))))
Треба все робити поволі
Я вперше побачила таку красу
Надворі ніч